Трагічна ніч на Сумщині: ворожий дрон забрав життя цілої родини

Ключові елементи військового обліку:

За повідомленнями наших джерел в СБУ, 90 відсотків тих, хто “купив інвалідність” (не враховуючи правоохоронців) уже залишили Україну і на момент перевірки таких осіб в країні залишиться менше 1 відсотка.

Водночас, корупційна складова в процесі мобілізації присутня також і серед представників ТЦК. Як повідомляють наші джерела: “ТЦК планували “обілетити” тих, кого позбавлять інвалідності, розуміючи що такі громадяни платоспроможні, адже “послуга” коштувала від 20-ти тисяч доларів США. Але, фактично, представники ТЦК зможуть показово відправити до на фронт не більше ніж 30-40 осіб і обілетити ще стільки ж, так як більшість або покинула країну, або переховується”.

Нагадуємо, що Президент України доручив ліквідувати МСЕК до кінця 2024 року. Натомість планують запровадити цифрову європейську модель. Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Також він доручив міністру охорони здоров’я не пізніше 1 листопада внести всі необхідні нормативні документи й законопроєкти на розгляд Кабінету міністрів, аби завершити реформування МСЕК.

Острівні території Дніпра стали новим епіцентром напруженості, що створює унікальні виклики для всіх залучених сторін. Ведення бойових дій у таких умовах вимагає специфічних тактичних підходів та логістичних рішень.

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир Ар’єв показав, що поки на вулиці спека від +35 градусів, то в Верховній Раді, Кабінеті міністрів та Офісі президента дуже комфортна температура повітря завдяки кондицінерам. Там +21 градус.

На Facebook-сторінці він показав, що не тільки у стінах парламенту доволі прохолодно, коли українці, не маючи світла, страждають від спеки.

Водночас у кулуарах Верховної Ради серед білого дня увімкнені усі лампи. Ілюмінація на повну.

Раніше секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко попередив, що чотири години зі світлом вдень та чотири години зі світлом вночі — це кращий сценарій, який сьогодні може собі дозволити Україна, враховуючи складну ситуацію з енергогенерацією. Проте ситуація у Верховній Раді, як видно, стабільна.

Державна податкова служба України представила нову розробку програмного забезпечення, яке дасть можливість автоматично списувати заборгованість з рахунків платників податків, що мають невиконані фінансові зобов’язання. За словами в. о. голови ДПС Лесі Карнаух, нова система покликана вдосконалити та спростити процеси стягнення податкових боргів, а також забезпечити безперебійну взаємодію між податковими органами, Державним казначейством та фінансовими установами.

Однією з основних переваг нової платформи є її здатність здійснювати автоматичне списання коштів з рахунків боржників, що значно зменшує людський фактор і скорочує час на виконання платіжних операцій. Система також надає можливість інтеграції з іншими фінансовими платформами та інструментами, що дозволяє органам влади здійснювати моніторинг і контроль у режимі реального часу.

«Коли система запрацює, податкові борги будуть списуватися автоматично, без додаткового втручання, у повністю цифровому режимі», — зазначили в податковій.

Крім того, ДПС спільно з Міністерством цифрової трансформації працює над розширенням податкових сервісів для громадян у застосунку «Дія». Планується створення нової послуги щодо майнових податків, яка дозволить перевіряти об’єкти оподаткування — нерухомість, землю чи авто, звіряти дані, отримувати нарахування, бачити борги та сплачувати їх онлайн.

Таким чином, держава робить крок до повної цифровізації процесів контролю за податковими надходженнями та спрощує доступ громадян до інформації про власні податки.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зокрема, Марко Заальфранк, глава відділу торгівлі в континентальній Європі в енергетичній групі Axpo, зазначив, що “цінова різниця недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій.” Цей вислів ілюструє загальну позицію європейських енергетичних компаній, які в умовах військових дій та непередбачуваності ситуації намагаються мінімізувати ризики.

Українські підземні сховища газу традиційно використовувалися європейськими компаніями як надійний спосіб зберігання палива, особливо в осінньо-зимовий період. Однак нинішня ситуація в Україні, пов’язана з війною, призвела до того, що компанії ЄС шукають альтернативні варіанти для зберігання енергоносіїв, навіть якщо це передбачає додаткові витрати.

Для України така тенденція може обернутися суттєвими фінансовими втратами. Доходи від послуг зі зберігання газу були важливим джерелом валюти для країни, особливо на тлі війни та економічної нестабільності. Втрата цих доходів може поглибити економічні проблеми, з якими вже стикається Київ.