Субота, 18 Квітня, 2026

В Україні 55% компаній не можуть компенсувати підвищення військового збору працівникам

Важливі новини

Голосова підтримка на основі штучного інтелекту в державних цифрових сервісах України

У державних цифрових сервісах України з'явиться нова голосова підтримка, що працюватиме на основі штучного інтелекту. Міністерство цифрової трансформації оголосило про партнерство з компанією ElevenLabs, яка спеціалізується на розробці голосових технологій у сфері AI. Це співробітництво відкриває нові можливості для вдосконалення взаємодії громадян з державними сервісами, зокрема через популярний застосунок та портал «Дія».

Однією з головних переваг цього нововведення стане можливість голосової взаємодії з державними послугами. Користувачі зможуть озвучувати свої запити та отримувати необхідні послуги без потреби вручну заповнювати форми чи вибирати опції на екрані. Це зробить процес отримання послуг більш зручним та доступним, зокрема для людей з обмеженими можливостями або тих, хто не звик користуватися складними цифровими інструментами.

Також голосовий AI буде інтегровано в державні освітні платформи та мобільні застосунки. Крім того, планується впровадження голосового функціоналу у внутрішні AI-асистенти для процесів HR та онбордингу нових співробітників у державних структурах.

У Мінцифри зазначають, що трансформація «Дії» передбачає поступовий перехід від стандартного цифрового сервісу до повноцінного голосового AI-асистента, який працюватиме 24/7. Очікується, що такі зміни підвищать доступність та ефективність державних послуг.

Викладач, звинувачений у домаганнях, хоче повернутись у Львівський університет

Колишній викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Йосип Лось подав до суду, аби поновитися на посаді. Раніше його звільнили після публічних звинувачень у сексуальних домаганнях з боку колишніх студенток. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на журналістку NGL.media Катерину Родак, яка стала однією з перших, хто публічно розповів про домагання з боку […]

Росіяни захопили нові території: аналіз останніх подій в Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Темпи наступу російських військ у Донецькій області зросли. Ворог зайняв низку населених пунктів, включаючи Катеринівку, Єлизаветівку та Іллінку, і підтвердив просування в районі Великої Новосілки. З початку вересня російські сили захопили понад 1100 квадратних кілометрів, що значно перевищує успіхи України за весь 2023 рік (387 квадратних кілометрів).

Захоплення Вугледара стало стратегічно важливим кроком для подальших операцій у західній частині Донецької області. Російські війська тепер намагаються оточити Велику Новосілку та блокувати українські підрозділи у напрямку Покровського й Курахового.

На лінії Куп’янськ–Сватове–Кремінна російські війська продовжують атакувати українські позиції. Хоча офіційного підтвердження успіхів ворога немає, мілблогери стверджують про захоплення кількох населених пунктів, включаючи Копанки та Першотравневе.

Бої точаться в багатьох населених пунктах, серед яких Кіндрашівка, Синьківка, Лозова та Глушківка.

На північному сході Харківської області росіяни вели наступальні дії поблизу Вовчанська та Тихого. Проте успіхів досягти не вдалося. Незалежних підтверджень української контратаки на Журавлівку (Бєлгородська область) також немає.

У Запорізькій області росіяни заявляють про просування біля Роботиного, Малої Токмачки та Білогір’я. Однак ISW не підтверджує ці повідомлення. Водночас на Херсонщині тривають позиційні бої, але без суттєвих змін на лінії фронту.

Російське командування продовжує шукати слабкі місця в українській обороні, але темпи наступу значно нижчі, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Ймовірні сценарії подальших дій включають активізацію атак на Курахівському, Оріхівському та Гуляйпільському напрямках.

Спрощення вступу до поліції для ветеранів: нові можливості для служби

Кабінет Міністрів України затвердив законопроєкт, що значно полегшує процедуру прийому на службу до Національної поліції для осіб, які брали участь у бойових діях. Ініціатива передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема щодо порядку перевірки кандидатів, які мали безпосередню участь у військових операціях на сході країни або в умовах повномасштабної війни з Росією.

Законопроєкт враховує специфічні обставини ветеранів, які під час служби зазнали поранень, контузій чи інших травм. За словами представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука, це рішення спрямоване на створення справедливих умов для тих, хто готовий продовжувати захищати громадянське суспільство вже у цивільному форматі, надаючи свій досвід і навички у правоохоронній діяльності.

Законопроєкт пропонує звільняти таких громадян від обов’язкової перевірки рівня фізичної підготовки у разі, якщо вони претендують на посади, перелік яких визначатиме Міністерство внутрішніх справ України. Таким чином, уряд прагне створити більш справедливі умови для ветеранів, які мають бойовий досвід, але через наслідки поранень не можуть повною мірою відповідати вимогам фізичного відбору.

Ініціатива охоплює учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, а також тих, хто долучався до заходів із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Очікується, що ухвалення цього законопроєкту сприятиме залученню до лав поліції ветеранів, які мають унікальний бойовий досвід і мотивацію служити державі, а також стане важливим кроком у процесі їхньої соціальної інтеграції.

Наталка Денисенко розлучилася з чоловіком і назвала причину

Українська акторка Наталка Денисенко більше не одружена. Як повідомляє Опендатабот, 8 травня 2025 року набуло чинності рішення суду про її офіційне розлучення з актором Андрієм Фединчиком. У позові про розірвання шлюбу, поданому Денисенко, вказано причину — втрата почуттів між подружжям. Сторони не були присутні на засіданні, а суд ухвалив рішення на підставі поданих документів. Історія […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Так, у разі підвищення військового збору до 3% або 5% дещо більше половини, а саме 55% учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей.

У разі зростання військового збору до 3% повністю компенсувати різницю при найближчому перегляді заробітних плат готові 15% компаній, частково – 14%. Решта 7% розглядають варіант повної компенсації за рахунок введення надбавки до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.

Якщо йдеться про зростання військового збору до 5%, у такому разі повністю готові компенсувати зниження реального доходу працівників дещо менше компаній – 14%, а частково – 13%. І 6% готові повністю компенсувати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан. Інші компанії розглядають різні підходи до компенсації або ще не ухвалили відповідне рішення.

Останні новини