Трамп доручив організувати переговори щодо України

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.

Телеканал "1+1" недавно повідомив про напад Російської Федерації на супутникове мовлення України, який призвів до припинення трансляції телебачення через супутник. Ця атака спрямована на транспондер Astra 4A 11766 H, на якому мовлять 39 телеканалів, серед яких і власні та партнерські канали медіагрупи 1+1, такі як 1+1 Україна, 1+1 Марафон, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, Бігуді, KVARTAL TV та інші. Згідно з офіційним повідомленням, трансляцію наразі тимчасово припинено до усунення проблеми.

Ця агресія РФ не є окремим випадком, оскільки початок березня супроводжується активним глушінням супутникового сигналу українських телеканалів. Такі дії спрямовані на створення дезорієнтації в українському суспільстві. Подібні провокації лише підкреслюють необхідність посилення заходів для захисту суверенітету та інформаційної безпеки країни.

Атака на супутникове мовлення України свідчить про зростання загрози інформаційній безпеці країни.Постійне глушіння супутникового сигналу є спробою дезорієнтувати українське суспільство та підривати його стабільність.Необхідно вжити додаткові заходи для захисту супутникових мереж та забезпечення інформаційної безпеки країни.Залучення міжнародного співтовариства до реагування на подібні атаки є важливим для забезпечення колективної безпеки та стримування агресивних дій.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Банк «Альянс» став широко відомий після скандалу, в якому адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов нібито намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП у справі про завдання збитків «Укренерго». Хоча формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, реальним керівником та ляльководом банку є Павло Щербань, який очолює наглядову раду з серпня 2021 року.

Щербань має довгу кар’єру в банківському секторі, працюючи у таких установах, як «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» та інших. Однак найбільше уваги привертає його роль в банку «Альянс» та його тісні зв’язки з Ростиславом Шурмою, з яким Щербань, ймовірно, познайомився ще близько десяти років тому під час спільної роботи над схемами.

Згідно з даними відкритих джерел, Шурма та Щербань мають спільні інтереси не тільки в банківському секторі, але й у інших бізнесах. Зокрема, Щербань володіє газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка отримала ліцензію на видобуток нафти і газу в Івано-Франківській області. Іншим цікавим активом є нещодавно придбаний елеватор у Хоролі, який, на думку аналітиків, може стати стартовим майданчиком для розширення в аграрну галузь.

Окрім того, Щербань інвестує в ІТ-бізнес, що включає створення багатопрофільної ІТ-команди для обслуговування банківських продуктів і торгових мереж. Ці інвестиції можуть бути частиною стратегічного плану, зокрема, на фоні відомого інтересу Шурми до цифровізації економіки та його конкуренції з віцепрем’єром Михайлом Федоровим.

Попри численні порушення нормативів Національного банку та корупційні скандали, банк «Альянс» не зазнав тимчасової адміністрації. Це може свідчити про наявність тіньової підтримки з боку високопосадовців, таких як Шурма. Проте, як відзначають журналісти, чи дійсно «Альянс» є пріоритетом для Щербаня, чи ці інвестиції є частиною більш широкого венчурного портфеля, залишається питанням.