Трамп визначив фаворитів для виборів 2028 року

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

Останні засідання Верховної Ради стали предметом активної політичної дискусії, викликаної непогодженням та невдоволенням з боку деяких фракцій. Пленарні засідання парламенту, як повідомив спікер Руслан Стефанчук, були скасовані через блокування процесу голосування над важливими законопроєктами. Фракції "Європейська солідарність" та "Голос" виступили проти деяких ініціатив, зокрема, у сфері оборони та мобілізації, що призвело до затягування розгляду законопроєктів.

Представники фракції "Слуга народу" висловили бажання виїхати на фронт для першорядного ознайомлення з ситуацією на місцях. Це викликало не лише обговорення в парламенті, але й породило ряд питань стосовно організації роботи парламенту та узгодження дій між різними фракціями. Важливо відзначити, що рішення перенести засідання було прийнято з метою вирішення внутрішніх питань та уникнення подальших суперечок.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, що відкладення засідань пов'язане з необхідністю участі депутатів у діяльності на передовій та в зоні дислокації військових. Таким чином, виникає потреба у доробку деяких питань та організації роботи Верховної Ради у відповідності з потребами та обставинами, що складаються.

У висновках можна зазначити, що останні засідання Верховної Ради стали об'єктом уваги через відміну їх проведення. Скасування пленарних засідань було зумовлене непогодою з боку деяких фракцій, зокрема "Європейська солідарність" і "Голос", щодо ряду законопроєктів. Ця ситуація виникла через відмову співпрацювати у розгляді законопроєктів та намагання відтермінувати їх розгляд. Наприклад, були конфлікти у питаннях мобілізації, оборонних укріплень та навчальних програм для солдатів.

Фракція "Слуга народу" висловила бажання виїхати на фронт для отримання інформації про ситуацію на місцях. Це також спричинило обговорення у парламенті та вимагало певних змін у роботі. Необхідно відзначити, що перенесення засідань було зумовлене не лише цими обставинами, але й потребою у доробку деяких питань та узгодження дій між фракціями. Такий крок був вжитий з метою запобігання подальших конфліктів та забезпечення ефективної роботи Верховної Ради.