Третій раунд переговорів між Україною та РФ може пройти в другій половині липня

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Зараз вона переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують розгляд справи в судах, що ускладнює процес її екстрадиції та притягнення до відповідальності. Про це повідомляє видання 360ua.news, наголошуючи на тому, що навіть у розпалі судового процесу затримка у вирішенні справи призводить до серйозних правових наслідків для української юстиції.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем із відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур. За даними слідства, саме вона стояла за низкою фіктивних операцій, які дозволили вивести значні кошти з банку, використовуючи корупційні зв'язки та низку маніпуляцій із фінансовими потоками. Ці дії не лише завдали значних збитків фінансовій установі, а й підривають довіру до банківської системи в Україні в цілому.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У підсумковій відомості ресурсів на двокомпонентну промислову підлогу припадає значна сума в 957 тис грн. Зокрема компонент А – надміцне епоксидне самовирівнювальне покриття для промислових підлог А-21 EP 3900 – врахували по 1 282 грн/кг. Компонент Б – епоксидну ґрунтовку для підлог наливних EP 3900 – по 1 633 грн/кг.

Це продукція нідерландської компанії «Arturo». Позначка «А-21», імовірно, вказує на набори загальною вагою 25 кг, куди входить компонент A вагою 21,25 кг і компонент Б вагою 3,75 кг.

Таким чином, у перерахунку кошторисна ціна за такий набір вагою 25 кг становить 33 356 грн.

У Нідерландах такі набори покриття Arturo EP3900 продаються по 345 євро, що дорівнювало 15 628 грн на дату укладення договору. Це найдорожча пропозиція, яка знайшлася в Європі.

У представників Дніпровського ТОВ «СМП-Україна», яке імпортує і продає продукцію цього бренду в Україні, це покриття коштує 18 638 грн за набір. Це на 44% дешевше від кошторисної ціни «ХАЕС» у 33 356 грн за набір.