Трійця, екологія, права і наука: чим особливий день 8 червня

Ключові елементи військового обліку:

Мінсоцполітики презентувало законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який передбачає запровадження обов’язкових платежів до державних або недержавних пенсійних фондів як для працівників, так і для роботодавців.

Законопроєкт передбачає зниження Єдиного соціального внеску: з 22% до 17% у перший рік, до 16% у другий і до 15% з третього року.

Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% від бази нарахування в перший рік, 2% – у другий, і 3% – у третій рік. Працівники також зможуть платити додатковий накопичувальний внесок в аналогічних пропорціях.

Для роботодавців обов’язковий накопичувальний внесок становитиме 1% у перший, 2% у другий і 3% у третій рік. З четвертого року, якщо працівник сплачує додатковий внесок, роботодавець виділяє частину єдиного внеску на накопичувальний внесок.

Самозайняті особи також мають сплачувати накопичувальні внески.

Несплата або несвоєчасна сплата внесків каратиметься штрафом у розмірі 20% від суми, не сплаченої вчасно.

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

Сьогодні за новим церковним календарем в Україні православні віряни вшановують святого пророка Аггея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Ця дата має глибоке духовне значення, адже пов’язана з молитвами за зміцнення віри, благословення праці, добробут родини та духовну стійкість у складні періоди життя. 16 грудня (за староцерковним стилем — 29 грудня) Православна церква України згадує постать пророка, чия місія була тісно пов’язана з відродженням надії та відповідальності перед Богом.

Святий пророк Аггей жив приблизно за п’ять століть до Різдва Христового і став сучасником непростого етапу в історії єврейського народу — повернення з вавилонського полону. У той час громада зіткнулася з духовним виснаженням, матеріальними труднощами та зневірою. Саме Аггей закликав людей не відкладати відновлення храму Господнього, нагадуючи, що духовні цінності мають бути вищими за повсякденні турботи та страхи.

За церковними переказами, Аггей народився саме в полоні, а після падіння Вавилона разом із іншими ізраїльтянами повернувся до Юдеї. Саме в цей час розпочалося відновлення Єрусалимського храму, зруйнованого під час завоювань. Однак будівництво було зупинене через заборону перської влади.

У 520 році до нашої ери пророк Аггей разом із пророком Захарією закликали правителя Зоровавеля відновити роботи. Аггей пророкував, що новий храм буде величнішим за попередній, адже саме в ньому Господь явить Свою благодать усьому світові. Єрусалимський храм було остаточно відбудовано у 516 році до нашої ери.

Пророцтва Аггея увійшли до біблійної книги одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту, яка є частиною канонічного Писання.

Окрім святого пророка Аггея, цього дня за новим церковним календарем вшановують мученика Марина Римського, а також святу благовірну імператрицю Візантійську Феофанію.

За юліанським календарем 16 грудня православні згадують святого Іоанна Мовчальника, єпископа Колонійського. Саме його пам’ять відзначали віряни до переходу на новоюліанський церковний календар.

Святого пророка Аггея вважають покровителем немовлят, дітей і працьовитих людей. До нього звертаються з молитвами про здоров’я малечі, захист від зла, духовну підтримку, а також про допомогу в подоланні лінощів і шкідливих звичок.

Вважається, що Аггей особливо прихильний до тих, хто сумлінно працює. Тому день його пам’яті радять провести в корисних справах, не уникаючи праці. У народі це свято відоме як Агеїв день. Існує повір’я, що старанна робота 16 грудня приносить добробут і достаток на весь наступний рік.

Цього дня рекомендують більше часу проводити з родиною, приділяти увагу дітям і онукам, а також продовжувати підготовку до Різдва та Нового року.

У церковне свято забороняються сварки, лихослів’я, заздрість, помста та лінощі. Не можна відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. Тим, хто дотримується Різдвяного посту, слід пам’ятати, що 16 грудня дозволяється вживати страви з олією.

Серед народних заборон — небажано влаштовувати генеральне прибирання, займатися ремонтом або важкими перебудовами. Також вважається поганою прикметою бути надто замкненим або приховувати важливі речі від близьких.

Існують і грошові повір’я: у гаманці цього дня має бути хоча б невелика сума грошей, аби не притягнути бідність. Водночас перераховувати гроші 16 грудня не радять — за повір’ям, це може призвести до фінансових втрат.

З Агеєвим днем у народі пов’язують чимало погодних прикмет:кішка шукає тепле місце — до сильних морозів;багато інею на деревах і дахах — на Святки буде рясний сніг;міцний мороз цього дня — зима буде суворою і тривалою.

Також вважається, що погода 16 грудня підказує, яким буде квітень.