П’ятниця, 16 Січня, 2026

Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

Важливі новини

Росія може відповісти на атаки ЗСУ “особливими заходами”

У Кремлі відбулося термінове засідання після масованої атаки Збройних сил України на стратегічні аеродроми в глибині території РФ, де базується авіація повітряно-космічних сил. Про це повідомляють наші джерела. Удар ЗСУ став ще одним доказом того, що українська армія здатна уражати об’єкти глибоко в тилу противника, зокрема ті, що мають критичне значення для забезпечення ракетних ударів […]

На Буковині викрили масштабні розтрати бюджету після кадрових змін у прокуратурі

Після призначення Руслана Кравченка Генеральним прокурором в Україні почалися відчутні кадрові зміни, які суттєво вплинули на роботу регіональних прокуратур. Чернівецька область стала одним із показових прикладів: у липні 2025 року на посаду обласного прокурора тут призначили Віктора Логачова, відомого раніше як очільника Дарницької окружної прокуратури Києва. Відтоді правоохоронна активність на Буковині різко зросла. За два […]

Офіс Президента готує участь Зеленського у переговорах США та Росії

Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак намагається домовитися про участь Володимира Зеленського в майбутньому саміті Дональда Трампа і Володимира Путіна. За інформацією співрозмовника, Банкова активно взаємодіє з європейськими партнерами, щоб сформувати і просунути спільну позицію щодо переговорного треку між США та Росією. Основна мета – змістити акценти дискусії в бік […]

Яке сьогодні свято: народні прикмети, заборони й традиції 29 червня

29 червня — дата, що поєднує одразу кілька важливих подій у релігійному, народному й міжнародному календарях. У цей день згадують апостолів Петра і Павла, вшановують молодь, піклуються про довкілля, а також дотримуються старовинних українських обрядів. Церковне свято 29 червня Православні віряни вшановують святих апостолів Петра і Павла — двох найближчих учнів Ісуса Христа, які стали […]

Путін визнав, що Росія випробовує ракету “Циркон” над Україною

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.

У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії виставили три картини, які ізраїльський бізнесмен Янів Коен називає творами Казимира Малевича. За його словами, полотна випадково знайшли 2023 року під матрацом його бабусі Єви, переселенки з Одеси.

Коен стверджує, що картини — «Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником» (1918), «Кубофутуристична композиція» (1912–1913) та «Супрематична композиція із червоним квадратом та зеленим трикутником» (1915–1916) — зберігалися в родині понад 90 років. Він пояснює відсутність документів сталінськими репресіями, коли авангардистів нібито змушували приховувати свої роботи.

Однак провідні експерти ставлять під сумнів цю версію. Українсько-американський мистецтвознавець Костянтин Акінша нагадує, що Малевич у 1920–1930-х роках мав офіційні виставки і не продавав свої роботи приватним особам. Також відсутні будь-які підтвердження, що згадані картини колись були задокументовані чи демонструвалися публічно.

Коен апелює до думки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який визнав роботи «першокласними зразками» творчості Малевича. Проте Горбачов уже неодноразово підтримував сумнівні атрибуції, які не були прийняті ринком.

Додаткові лабораторні аналізи підтвердили, що пігменти датуються часом життя Малевича, але це не є доказом, що він сам написав полотна. Подібні висновки вже супроводжували інші роботи, які пізніше виявлялися підробками.

Ситуацію ускладнює той факт, що Коен оцінює три картини у 160–190 млн доларів, хоча публічно запевняє, що не планує їх продавати. Водночас журналісти ВВС знайшли згадки, що полотна пропонувалися як застава під кредит.

Національний музей сучасного мистецтва Румунії відмежувався від скандалу, заявивши, що виставка є «кураторським експериментом», а сам факт показу не може вважатися підтвердженням справжності картин.

Експерти зазначають: ринок російського та українського авангарду давно переповнений підробками, і «знахідка під матрацом» лише підживлює сумніви.

Останні новини