Вівторок, 2 Грудня, 2025

Три «картини Малевича» знайшли під матрацом в Ізраїлі — експерти сумніваються у їх справжності

Важливі новини

Міф про протеїнові батончики: чому вони не такі корисні, як здається

Протеїнові батончики давно стали популярним варіантом швидкого перекусу для спортсменів, фітнес-ентузіастів і всіх, хто намагається дотримуватися здорового способу життя. Проте нові дослідження ставлять під сумнів їхню ефективність і навіть безпечність. Як повідомляє видання LADBible, аналіз понад 1600 зразків протеїнових продуктів показав невтішні результати: організм засвоює в середньому лише 47% білка, який вказано на упаковці. Причина […]

Хто такий новий генпрокурор Кравченко

Верховна Рада 273 голосами підтримала призначення Руслана Кравченка генеральним прокурором України. Кандидатуру юриста, який донедавна очолював Державну податкову службу, за даними наших джерел, активно просував заступник голови Офісу президента Олег Татаров, якого медіа вже неодноразово називали куратором правоохоронного блоку Банкової. Саме через цю тіньову підтримку призначення викликає запитання — не лише серед громадськості, а й […]

Викриття корупційної мережі в системі Держпраці: деталі масштабної спецоперації

Оприлюднення фактів корупційної діяльності у структурі Державної служби з питань праці стало одним із найгучніших викриттів останніх місяців. За результатами спільної операції Національної поліції, Державного бюро розслідувань та оперативних підрозділів ДСР було затримано посадовців міжрегіонального управління Держпраці разом із керівником приватної компанії, які тривалий час організовували та підтримували налагоджену систему незаконного збагачення.

Розслідування підтвердило існування цілої мережі зловживань, що діяла під виглядом надання офіційних послуг і консультацій. Схема передбачала отримання неправомірної вигоди за оформлення фіктивних документів, уникнення перевірок, вплив на результати інспекцій та штучне «вирішення питань» для підприємців. Чіткий розподіл ролей дозволяв учасникам схеми швидко реагувати на запити клієнтів і встановлювати ціну залежно від складності ситуації.

Схема охоплювала одразу кілька сфер: оформлення дозвільної документації, уникнення санкцій за порушення трудового законодавства, видачу посвідчень без фактичного навчання, а також легітимізацію декларацій відповідності матеріально-технічної бази. Посередництво приватної компанії дозволяло учасникам схеми стабільно отримувати неправомірну вигоду, а підроблена документація — уникати офіційних процедур і відповідальності.

Під час обшуків у трьох областях правоохоронці вилучили понад два мільйони гривень готівкою, у тому числі гривні та долари США, а також документацію і телефони, що підтверджують незаконну діяльність. Після затримання всім фігурантам повідомили про підозру. Посадовців обвинувачують у прийнятті неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу, керівника товариства — у наданні хабарів за ч. 3 ст. 369 КК.

Суд обрав усім підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення значних застав. Найвищу суму — понад 2,9 млн грн — встановлено для начальника міжрегіонального управління. Керівнику товариства визначено заставу у 400 тисяч гривень.

За чинними статтями Кримінального кодексу учасникам схеми загрожує до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обмеження технічних інструментів НБУ: чому регулятор не може відстежити походження доларів із корупційної справи в енергетиці

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник повідомив про важливу деталь у розслідуванні гучної корупційної справи в енергетичному секторі. Йдеться про доларові банкноти, які детективи НАБУ вилучили під час обшуків у фігурантів і які були запаковані у фірмову стрічку Федерального резервного банку США. Як пояснив представник НБУ, регулятор не володіє технічними засобами, що дозволили б визначити джерело або маршрут цих готівкових коштів.

Олійник наголосив, що Національний банк не здійснює облік серійних номерів іноземної валюти, а також не має доступу до відповідних інформаційних систем Федеральної резервної системи. Це означає, що навіть у випадку, коли банкноти потрапляють в Україну у заводській упаковці, в українського регулятора відсутні інструменти, які дозволили б встановити, з якого конкретного американського банку чи фінансової установи вони були відправлені.

За словами Олійника, в Україні не існує єдиного реєстру, який би дозволяв звірити штрихкод або номер упаковки та точно встановити, кому саме і коли були відвантажені відповідні купюри.

Він зазначив, що така інформація може зберігатися у Федеральної резервної системи США, але на рівні українських інституцій інструментів для простеження шляху конкретної партії готівки немає.

Олійник також повідомив, що наразі в Україні є вісім банків, які імпортують долари США та євро. Частина з них завозить валюту для власних потреб, інші продають її іншим банкам та учасникам фінансового ринку. Однак жодна з цих операцій не супроводжується детальним обліком саме упаковок ФРС із можливістю подальшого ідентифікаційного пошуку.

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зі свого боку нагадав, що це вже другий випадок, коли Бюро стикається з великою сумою готівки, завезеної в Україну без розпакування — у пломбах Федерального резервного банку США.

Він застеріг, що без запровадження належного обліку подібних готівкових операцій у майбутньому правоохоронці знову опиняться в ситуації, коли ніхто в Україні не зможе пояснити, як саме такі кошти перетнули кордон і потрапили до розпорядження конкретних осіб.

Абакумов підкреслив, що ФРС США веде облік того, кому продає готівкову валюту, але на європейському та українському рівні подальший рух цих коштів у зв’язці з упаковками фактично не відстежується. За його словами, народні депутати вже запропонували Нацбанку запровадити форму обліку ввезення до України великих сум готівки в такій упаковці, із фіксацією того, кому саме вона продається. Це, на думку детективів, могло б стати вагомим інструментом для запобігання корупційним схемам та відмиванню коштів.

У НАБУ нагадують, що питання доларів у пломбах ФРС виникло в межах великого розслідування корупції в енергетичному секторі, де фігурують бізнесмен Тимур Міндіч та фінансист Олександр Цукерман. Детективи встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів була зосереджена в окремому офісі злочинної організації в центрі Києва. За даними слідства, приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.

У цьому офісі, за інформацією НАБУ, вели «чорну бухгалтерію», здійснювали суворий облік готівки та організовували відмивання коштів через мережу іноземних компаній. Загалом через так звану «пральню» могло пройти близько 100 мільйонів доларів США.

На тлі цих подій президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, яких слідство вважає ключовими фігурантами масштабної корупційної схеми в енергетиці.

Дискусія в ТСК щодо обліку доларів у упаковці ФРС може стати відправною точкою для змін у регулюванні готівкових потоків: від Нацбанку очікують конкретних рішень, які дозволять фіксувати великі партії готівки, що заходять до України, і в майбутньому чітко відслідковувати їхній рух.

Прокуратура просить взяти під варту екс-військкома Борисова з заставою у 142 млн гривень

Прокуратура, відповідно до клопотання Державного бюро розслідувань, звернулася до суду з метою застосування запобіжного заходу у формі тримання під вартою та встановлення застави у розмірі 142 мільйонів гривень для колишнього військового комісара Одеської області, Євгена Борисова. Ця справа має велике значення для забезпечення правопорядку та боротьби з корупцією в Україні. За даними розслідування, Борисов, перебуваючи на посаді, зловживав своїм службовим становищем, допускаючи численні випадки корупційних дій та недобросовісного ведення справ у військовому відомстві. Його дії спричинили значну шкоду державним інтересам та фінансовим ресурсам. Тому вирішальне значення має забезпечення його відповідальності перед законом, а також захист суспільства від подібних порушень у майбутньому.

Цю інформацію надали у ДБР.

“Арешт та застава в розмірі 142 млн гривень,” — повідомили у відомстві.

Клопотання ДБР було направлено до Печерського районного суду Києва. Засідання суду відбудеться сьогодні, 30 травня.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Затримання сталося під час виходу з СІЗО, де Борисов перебував після внесення за нього застави.

Раніше Борисову було повідомлено про підозру у скоєнні злочинів за статтями Кримінального кодексу України: у придбанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких перевищує законні доходи (ст. 368-5); у неявці на службу без поважних причин у воєнний час (ст. 407, ч. 5); в ухиленні від несення обов’язків військової служби (ст. 409, ч. 4).

20 липня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило факти незаконного збагачення колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на суму 188 млн гривень.

У Національному музеї сучасного мистецтва Румунії виставили три картини, які ізраїльський бізнесмен Янів Коен називає творами Казимира Малевича. За його словами, полотна випадково знайшли 2023 року під матрацом його бабусі Єви, переселенки з Одеси.

Коен стверджує, що картини — «Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником» (1918), «Кубофутуристична композиція» (1912–1913) та «Супрематична композиція із червоним квадратом та зеленим трикутником» (1915–1916) — зберігалися в родині понад 90 років. Він пояснює відсутність документів сталінськими репресіями, коли авангардистів нібито змушували приховувати свої роботи.

Однак провідні експерти ставлять під сумнів цю версію. Українсько-американський мистецтвознавець Костянтин Акінша нагадує, що Малевич у 1920–1930-х роках мав офіційні виставки і не продавав свої роботи приватним особам. Також відсутні будь-які підтвердження, що згадані картини колись були задокументовані чи демонструвалися публічно.

Коен апелює до думки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який визнав роботи «першокласними зразками» творчості Малевича. Проте Горбачов уже неодноразово підтримував сумнівні атрибуції, які не були прийняті ринком.

Додаткові лабораторні аналізи підтвердили, що пігменти датуються часом життя Малевича, але це не є доказом, що він сам написав полотна. Подібні висновки вже супроводжували інші роботи, які пізніше виявлялися підробками.

Ситуацію ускладнює той факт, що Коен оцінює три картини у 160–190 млн доларів, хоча публічно запевняє, що не планує їх продавати. Водночас журналісти ВВС знайшли згадки, що полотна пропонувалися як застава під кредит.

Національний музей сучасного мистецтва Румунії відмежувався від скандалу, заявивши, що виставка є «кураторським експериментом», а сам факт показу не може вважатися підтвердженням справжності картин.

Експерти зазначають: ринок російського та українського авангарду давно переповнений підробками, і «знахідка під матрацом» лише підживлює сумніви.

Останні новини