Три штами грипу атакують: чому українцям варто вакцинуватися вже зараз

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з джерелами, мета кампанії — створити враження про успішність українських військових дій, навіть якщо фактична ситуація є значно менш оптимістичною. У ситуації, коли українська армія стикається з численними труднощами на полі бою, така інформаційна стратегія може бути спробою перевести увагу на зовнішніх ворогів і відволікти суспільство від внутрішніх проблем.

Однак експерти з інформаційної безпеки попереджають, що подібні маневри можуть мати зворотний ефект. Надмірна піар-активність може призвести до втрати довіри з боку громадськості та міжнародних партнерів. Якщо інформація про значні успіхи в боротьбі з північнокорейськими військами виявиться перебільшеною, це може негативно вплинути на репутацію українських ЗСУ.

Також варто зазначити, що дані про участь солдатів КНДР у бойових діях в Україні залишаються спірними і потребують детального аналізу. Проте, незважаючи на невизначеність, Банкова продовжує наполегливо просувати цю тему, вважаючи її вигідною з точки зору інформаційної політики.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.

Від початку доби 3 жовтня на фронті зафіксовано 92 бойових зіткнення. Найбільша інтенсивність бойових дій зосереджена на трьох ключових напрямках. За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, українські підрозділи успішно відбивають атаки ворога, значно зменшуючи темпи просування противника.

Особливо напружена ситуація на Покровському напрямку, де українські військові відбили 26 із 31 штурму, що здійснювались російськими силами. Атаки ворога зосереджено на таких населених пунктах, як Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне та Новосергіївка.

На Новопавлівському напрямку зафіксовано 19 атак ворога в районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка та у бік Новомиколаївки. Одне бойове зіткнення там досі триває.

На Лиманському напрямку армія РФ здійснила дев’ять штурмів поблизу Греківки, Карпівки, Середнього, Шандриголового, Колодязів і Торського. Три бої ще тривають.

Також ворог активізувався на інших ділянках фронту. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбито три атаки, ще дві тривають. На Південно-Слобожанському напрямку зупинено шість штурмів у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Кам’янки та Красного Першого. На Сіверському напрямку українські воїни відбили три атаки поблизу Серебрянки, Виїмки та Ямполя. На Торецькому напрямку наші захисники стримали дев’ять атак у районах Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. На Гуляйпільському напрямку відбито чотири ворожі атаки біля Полтавки. На Придніпровському напрямку противник здійснив одну безуспішну спробу наступу.

Найбільше навантаження нині припадає на Покровський, Новопавлівський та Лиманський напрямки, де зосереджено понад половину всіх бойових дій цієї доби.

Вранці 15 грудня в Україні стався черговий землетрус, цього разу в Дунаєвецькому районі Хмельницької області. За інформацією Головного центру спеціального контролю, підземні поштовхи були зафіксовані о 06:12. За попередніми даними, магнітуда землетрусу становила 1,7, а епіцентр залягав на глибині близько п’яти кілометрів. Такі параметри вказують на невеликий рівень сейсмічної активності, який, за класифікацією фахівців, визначається як ледве відчутний.

Подібні землетруси, як правило, проходять без істотних наслідків для населення. Зазвичай такі поштовхи залишаються непомітними для більшості людей, оскільки їх інтенсивність дуже низька. Однак приладові системи все ж таки здатні зафіксувати навіть такі слабкі підземні коливання. За словами експертів, хоча цей землетрус не мав серйозних наслідків, такі явища можуть бути частиною природного сейсмічного фону, характерного для деяких регіонів України.

Землетрус став уже четвертим випадком за останні кілька днів. 11 грудня сейсмологи реєстрували підземні поштовхи у Тернопільській області з магнітудою 2,9 — цей землетрус належав до відчутних. Ввечері 12 грудня активність зафіксували у Чорному морі, за 12 кілометрів від узбережжя Криму, де магнітуда сягнула 4,4. Наступного дня, 13 грудня, землетрус стався у Дністровському районі Чернівецької області, його сила склала 2,5 бала, і він був ледве відчутним.

Сейсмологи наголошують, що серія епізодів не є ознакою наближення сильного землетрусу, однак свідчить про підвищену активність окремих ділянок земної кори. Науковці продовжують моніторинг, а дані оперативно передаються у відповідні служби.

Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Дмитро Гринь звернув увагу на інший аспект ризиків — стан будівель після численних обстрілів. За його словами, багато споруд у зонах ураження втратили частину своєї сейсмостійкості, що ставить під сумнів їхню здатність витримувати навіть слабкі підземні поштовхи у 3–4 бали. Фахівці вважають, що проблема потребує системної оцінки та окремих рішень щодо укріплення аварійних конструкцій.