Тривожна атмосфера Часового Яру: огляд ситуації в Україні

Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансний матеріал під назвою «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», у якому йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу на посаду в Державному бюро розслідувань. Ця публікація привернула значну увагу громадськості до діяльності Наталії Бернацької, колишньої заступниці міністра юстиції. Згодом її ім’я стало все частіше з’являтися у негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Та сьогодні знайти ці матеріали через Google стає дедалі складніше.

Причиною цього є так звані «схеми зачистки» інтернету, що набирають все більшого розмаху. Ці процеси включають систематичне видалення або блокування контенту, який може бути незручним для влади або певних осіб. Подібна «чистка» не обмежується лише видаленням статей — іноді змінюються навіть адреси сайтів, що містять компрометуючу інформацію, або знижується видимість таких ресурсів у пошукових системах, зокрема в Google.

Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».

У Рівненській області розпочато службову перевірку після резонансного інциденту під час мобілізаційних заходів у місті Здолбунів. У соціальних мережах поширилося відео, на якому зафіксовано, як співробітник територіального центру комплектування застосував газ проти 15-річної дівчини. Кадри показують, що підліток намагалася зачинити двері під’їзду житлового будинку, не дозволяючи військовим увійти всередину. За словами дівчини, вона намагалася захистити свого батька, якого планували доставити до ТЦК у межах мобілізаційних заходів.

За офіційною інформацією, правоохоронці та представники територіального центру комплектування вже опитують свідків та учасників події. Перевірка має встановити, чи були дії співробітника адекватними та законними, а також чи дотримувалися всі процедури під час примусового залучення громадянина. Особлива увага приділяється питанням дотримання прав неповнолітніх і безпеки громадян під час проведення мобілізаційних заходів.

Під час сутички один із працівників ТЦК намагався перешкодити зачиненню дверей, після чого до під’їзду підійшов інший військовий та застосував газовий балончик, розпиливши речовину в обличчя та очі неповнолітньої. У цей час батькові дівчини вдалося зачинитися у квартирі.

На відео постраждала розповідає, що після застосування газу їй було важко дихати, з’явилися ознаки панічної реакції та сильного стресу. За її словами, вона не одразу зрозуміла, що відбувається, і досі перебуває у шоковому стані.

У Рівненському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки підтвердили факт інциденту. Там зазначили, що подія сталася під час проведення мобілізаційних заходів у Здолбунові. Командування ТЦК призначило службову перевірку дій військовослужбовців, за результатами якої обіцяють ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства.

Водночас у ТЦК наголосили, що заходи з оповіщення та перевірки військово-облікових даних чоловіків призовного віку тривають, і закликали громадян виконувати вимоги законодавства у сфері мобілізації.

Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, зберігши фінансові зв’язки з країною та продовжуючи користуватися картками вітчизняних банків. Втім, практика користування державними картками за межами України може стати джерелом серйозних проблем. Для клієнтів Ощадбанку це іноді обертається повною втратою доступу до власних коштів, що створює додатковий стрес у непростий час.

Видання «Мінфін» оприлюднило один із таких випадків, коли звернення клієнта показало низку проблем. За словами чоловіка, його дружина оформила картку Ощадбанку спеціально для використання за кордоном, проте перед виїздом випадково залишила її в Україні. Після переїзду за межі країни жінка виявила, що не може здійснити жодної операції та навіть отримати доступ до власних коштів через віддалене управління.

За словами чоловіка, у контакт-центрі Ощадбанку їй порадили тимчасово заблокувати картку, запевнивши, що подальше розблокування займе лише кілька секунд. Пізніше картку знайшли, однак спроби увійти в мобільний застосунок виявилися безрезультатними через активне блокування.

Після повторного звернення до служби підтримки клієнти отримали несподівану відповідь. У банку пояснили, що через попередні спроби входу в застосунок розблокувати картку навіть за допомогою голосової ідентифікації вже неможливо. Єдиний варіант — перевипуск картки.

Ключова проблема полягає в тому, що перевипуск і розблокування карток Ощадбанку можливі виключно на території України. За кордоном банк не надає таку послугу, тож клієнти фактично втрачають доступ до власного рахунку без фізичного повернення в країну.

Водночас на офіційному сайті Ощадбанку зазначено, що за межами України працюють картки платіжних систем Visa та MasterCard. Ними можна розраховуватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому картки для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також картки платіжної системи «Простір» за кордоном не обслуговуються.