У 2024 році зафіксовано масові порушення прав людини під час мобілізації

Цей проект є відповіддю на нагальну потребу в комплексній підтримці ветеранів, яка стала особливо актуальною в останні роки. Мета ініціативи — забезпечити плавний перехід від військової служби до цивільного життя, надаючи всебічну допомогу у вирішенні психологічних, соціальних та професійних викликів, з якими стикаються ветерани.

Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів. Згідно з ухваленим документом, у 2024 році передбачено виділення субвенції у розмірі 2 924 445,5 тисяч гривень з державного бюджету місцевим бюджетам для реалізації проекту. Зокрема, вирішено питання оплати праці фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.

Міністерство у справах ветеранів зауважило, що фахівці з супроводу будуть забезпечувати індивідуальний професійний супровід ветеранів та членів їхніх сімей у процесі адаптації до цивільного життя. Вони консультуватимуть з питань працевлаштування, навчання, соціального захисту, реабілітації та інших аспектів. Проект працюватиме за принципом “рівний – рівному” і спрямований на підтримку ветеранської спільноти.

На першість у призначенні на посади фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб в Кабміні віддають переважно ветеранам, членам їхніх сімей та родинам полеглих воїнів, які висловлять бажання працювати в цій сфері.

Президент США Джо Байден у своєму інтерв'ю для Time відзначив, що розуміє складність сучасних міжнародних відносин, особливо у контексті конфлікту між Україною та Росією. Його позиція стосовно вступу України до НАТО відображає не лише дипломатичний підхід, але й глибоке розуміння потреб безпеки у всесвітньому масштабі. Відмова від безапеляційного підтримання членства України в Альянсі свідчить про важливість балансу між розвитком міжнародних відносин та збереженням стабільності у регіоні. Сполучені Штати, за словами президента Байдена, залишаються віддані своїм союзникам, проте відображають ретельну обережність у прийнятті стратегічних рішень, які можуть мати великий геополітичний вплив.

«Україна ніколи не повинна бути окупованою Росією. І це не означає, що вона (Україна – Ред.) стають частиною НАТО. Це означає, що у нас із ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, коли ми постачаємо їм зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому. Але я був тим, хто говорив, що не готовий підтримати НАТОїзацію України”, – заявив президент США в інтерв’ю Time.

Він заявив, що був в Україні на посаді сенатора та віцепрезидента і побачив «значну корупцію» та «складні обставини».

Байден додав, що якщо дозволити Україні «впасти», то слідом впадуть Польща, Балкани та інші країни східної Європи.

В аналітичних матеріалах міжнародних медіа дедалі частіше з’являються оцінки, що ситуація навколо Покровська наближається до критичної точки. У публікації Reuters підкреслюється: питання полягає не в тому, чи зможе Росія захопити місто, а коли саме це станеться. Такий розвиток подій здатний створити для України серйозні політичні ризики, особливо з огляду на нинішні дипломатичні приготування до можливих переговорів щодо припинення війни, які перебувають під активним впливом Вашингтона.

Наголошується, що навіть за умов стійкого опору на цьому напрямку, сама динаміка боїв формує вигідний для Кремля інформаційно-пропагандистський фон. У Москві вже заявили про повний контроль над містом — зробили це 1 грудня, саме тоді, коли на горизонті з’явилися нові дипломатичні контакти. Лише за два дні до оголошення цих заяв до російської столиці прибули зять президента США Дональда Трампа разом із спецпосланцем, які проводили закриті консультації щодо подальших кроків із врегулювання конфлікту.

За словами старшого аналітика фонду «Повернись живим» Миколи Бєлєскова, Москва виграє від поєднання бойового тиску та політичних переговорів: «Новий виток тиску на Україну з метою врегулювання конфлікту на невигідних умовах відбувається паралельно з важкими боями на цьому напрямку, що впливає на сприйняття ситуації Трампом», — зазначає експерт.

За інформацією Reuters, Україна опинилася в складному становищі: з одного боку, вона змушена підтримувати конструктивні відносини зі США, які постачають критично важливу зброю та розвіддані, з іншого — Київ не може погодитися на мир, який передбачає виведення ЗСУ з усієї території Донбасу, як наполягає Росія. Українська влада наголошує: після десяти років війни за Донбас Україна не має права поступатися суверенними землями.

Тим часом риторика Дональда Трампа стає гострішою. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «Росія бере гору», а українському президентові «час приймати реальність». Це створює додатковий тиск на Київ у момент, коли бойові дії на сході України залишаються інтенсивними.

Ситуація на фронті навколо Покровська демонструє, наскільки складно Росії просуватися навіть за умов переваги в артилерії та чисельності. Після початку повномасштабного вторгнення війна перетворилася на боротьбу на виснаження. За даними Reuters, Росія контролює близько 19,2% території України — лише на один відсоток більше, ніж наприкінці 2022 року. Покровськ може стати першим містом, яке Москва повністю захопить від часу падіння Авдіївки у 2024 році. Місто фактично зруйноване, а кількість жителів скоротилася до 1200 осіб.

Українські військові підтверджують, що росіяни ведуть наступ малими групами, по шість або менше солдатів, намагаючись просочитися у проміжки оборони та закріпитися в окремих будівлях. Оператор БПЛА з позивним «Ламбада» розповів агентству, що нестача піхоти значно ускладнює оборону: «Вони просочуються навколо наших позицій, використовуючи численні штурмові групи. У нас критична нестача піхоти».

Питання мобілізаційного резерву України, зазначає агентство, періодично непокоїть союзників. США неодноразово закликали Київ до розширення призову, однак уряд уникає зниження призовного віку нижче 25 років, щоб не зашкодити молодому поколінню.

Мирний план, запропонований США, на початковому етапі передбачав вихід України з усієї Донецької області. Цього тижня Володимир Зеленський повідомив, що разом із європейськими лідерами напрацював оновлений 20-пунктовий план, однак принципового узгодження щодо питання територій немає.

За даними Reuters, Росія може спробувати охопити Слов’янськ і Краматорськ — міста, які Україна перетворила на «фортеці» на підступах до Донбасу, — а також використовувати панівні висоти для запуску дронів на великі відстані. Окупаційні війська просунулися також у Запорізькій та Дніпропетровській областях, але швидких проривів аналітики не прогнозують.

Україна продовжує робити ставку на стратегічний тиск: із серпня українські сили атакують російську нафтову промисловість, намагаючись зменшити доходи Кремля та спричинити дефіцит палива. Останніми тижнями українські дрони переслідують судна з російською нафтою в Чорному морі, що може вплинути на логістику та страхові витрати для флоту постачальників.

Київ наполягає, що готовий до «справедливого» миру, однак поступки територіями виключає. Українська влада розраховує, що навіть у разі зниження американської підтримки Європа зможе компенсувати частину військових і фінансових ресурсів.