У Чернівцях планують створити індустріальний парк, який забезпечить 750 нових робочих місць

У минулу п'ятницю, 7 червня, стало відомо, що Україна втратила контроль над стратегічно важливими територіями. Село Работине, розташоване в Запорізькій області, тепер опинилося поза межами української влади, що створює небезпеку для безпеки регіону. Також втрачено контроль над селом Кринки, розташованим на лівобережжі Херсонської області, що є серйозним випробуванням для обороноздатності країни.

Ці події підкреслюють наявність напруженої ситуації в певних регіонах України та потребу у посиленні обороноздатності та захисті національних інтересів. Уряд країни звертає увагу на цю проблему та вживає заходів для відновлення контролю над втраченими територіями. Водночас, міжнародна спільнота має виявити рішучість у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України, аби запобігти подальшому загостренню конфлікту.

Необхідно приділяти належну увагу зміцненню обороноздатності країни та забезпеченню безпеки всіх її громадян. Тільки таким чином Україна зможе ефективно протистояти будь-яким загрозам ззовні та забезпечити мирне майбутнє для свого народу.

Про це заявила заступник голови Комітету Ради з оборони і нацбезпеки нардеп від «Слуги народу» Мар’яна Безугла, коментуючи засідання Комітету, на якому були присутніми командування ЗСУ – голова Генштабу Баргилевич, його заступник Драпатий, заступник голови ГУР Скібіцький, заступник Сирського Лебеденко та інші вищі офіцери.

За словами Безуглої, на комітеті «зафіксовано брехню з приводу Кринок і Работиного».

“Работине вже кілька тижнів не наше. І про це мовчать. І Кринки де-факто вже теж (нещодавно). Работине – єдиний результат контрнаступу Залужного, село в низині, що стало цвинтарем життів, західної техніки і самовпевненості генералітету. Тепер це ще для мене символ брехні і «нічого не змінилося». Кринки – кривавий проєкт [командувача Об’єднаних сил] Содоля, який пішов на підвищення, щоб втратити Авдіївку і упустити Харківщину. Генерали, ви вважаєте, що союзники дурні, вони не бачать із супутників, що і як відбувається? Серйозно? У соцмережах і на карті Deep State більше правди”, – написала нардеп у Facebook.

Україна відчуває небезпеку можливої поразки від Росії у 2024 році, як стверджує колишній командувач Об’єднаних сил Великої Британії, Річард Берронс. Ця поразка, за його словами, не полягатиме в повному військовому розгромі Збройних сил України (ЗСУ), а в психологічній відчутності, що перемога недосяжна. Він питає: "Чому люди продовжуватимуть боротьбу і піти на смерть, щоб захистити те, що вже неможливо захистити?" За словами Берронса, Україна наразі ще не дійшла до цієї точки, проте проблеми з боєприпасами, особовим складом і засобами ППО створюють загрозу можливого великого наступу Росії, який, за передбаченнями, може відбутися "у якийсь момент цього літа".

Берронс також зазначає, що однією з проблем ЗСУ є те, що російські війська можуть обирати напрямок свого головного удару, тоді як Україна змушена буде захищати всю лінію фронту, що перевищує її можливості. Експерти, опитані "БіБіСі", вказують на три найімовірніші напрямки атаки РФ – Харків, Донбас і Запоріжжя. Вони стверджують, що Харків є вразливим через своє розташування близько до російського кордону. Щодо Донбасу, конкретних напрямків атаки не вказано, але наголошується на важливості захисту міст Бахмут і Авдіївки. Запоріжжя, з своєю можливістю перерізати частину української логістики через Дніпро, також вважається привабливою ціллю для РФ.

Загалом, експерти вважають, що хоча Росія може мати певні успіхи у літньому наступі, до Дніпра вона не зможе вийти через нестачу великих чи ефективних сил. Проте вони попереджають, що це не означає кінця війни, адже Росія може обрати стратегічні напрямки для подальшої агресії.

У той же час, стратегічна мета Росії цього року, можливо, навіть не полягатиме у здобутті нової території. Згідно з аналізом, опублікованим у зазначеному джерелі, Росія може намагатися зірвати моральний і бойовий дух України та переконати її західних прихильників у тому, що війна в Україні – безнадійна справа. Такий підхід може мати серйозні наслідки для України, оскільки відчуття безнадійності та втрата підтримки з боку західних союзників можуть суттєво підточити її обороноздатність і міжнародний статус. Такий сценарій відображає важливість не лише військових зусиль, але й інформаційної війни та дипломатичних зусиль для збереження незалежності та суверенітету країни. У цьому контексті спротив і впевненість України та її партнерів у міжнародному співтоваристві виявляться ключовими факторами у відверненні загрози та збереженні миру і стабільності в регіоні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває важливі аспекти поточного геополітичного стану в Україні, зокрема, загрозу можливої агресії Росії та відповідні ризики для національної безпеки. Вона підкреслює необхідність не лише військових заходів, але й ефективного інформаційного та дипломатичного спротиву. Зазначається, що Росія може використовувати не лише військову силу, а й психологічний тиск для підірвання морального духу українського народу та переконання західних союзників у безвиході війни. Важливою відповіддю на ці загрози виступає єдність внутрішнього фронту та міжнародна підтримка, яка забезпечить Україні змогу протистояти будь-яким спробам порушення її територіальної цілісності та національної безпеки.

Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про серйозні зміни в ситуації з мобілізацією військових, надаючи важливу інформацію про російські плани. На пресконференції у Києві, де він зустрівся з президентом Фінляндії, Зеленський розкрив деталі стосовно наміру Росії мобілізувати додаткові 300 тисяч військових до 1 червня. За словами Зеленського, це свідчить про можливий наступ російських сил в травні-червні 2024 року. Підкресливши важливість аналізу та аудиту в армії, глава української держави висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України, вказавши на готовність тих, хто раніше не був на фронті, долучитися до бойових дій. Раніше Зеленський вказував на необхідність мобілізації 500 тисяч людей, проте нові заяви міністерства оборони України свідчать про зменшення цієї цифри. Наразі країна стикається зі складнощами у мобілізації через нестачу ресурсів та необхідності заміщення втрат на фронті. Проте, аналіз внутрішніх ресурсів і перегляд чисельності деяких частин дозволили зменшити потребу у мобілізації. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив, що не всі призвані миттєво направляються на фронт, особливо ті, хто не має досвіду бойових дій. Навчання після призову становить значну частину процесу мобілізації, що свідчить про серйозність підготовки. Зеленський також висловив обурення через нестачу артилерії та снарядів, вказавши на непридатність країни до відбиття очікуваного наступу російських сил. Він підкреслив необхідність негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни перед очікуваним конфліктом.

• Ситуація з мобілізацією військових в Україні вимагає уваги та серйозних заходів, оскільки російські плани щодо додаткової мобілізації військових свідчать про потенційну загрозу національній безпеці.

• Зменшення потреби у мобілізації до 500 тисяч осіб свідчить про певні позитивні зміни в аналізі внутрішніх ресурсів та ефективності використання військових потенціалів.

• Важливість підготовки та навчання призваних осіб перед направленням на фронт наразі є ключовим елементом стратегії мобілізації.

• Нестача артилерії та снарядів українській армії є серйозною проблемою, яка вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни та готовності до можливого наступу російських сил.

• Прозорість у комунікації з громадськістю та регулярні оновлення щодо ситуації у сфері оборони є важливими аспектами забезпечення довіри громадян до влади в умовах загострення конфлікту.