У центрі Києва під асфальт провалились три автомобілі

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Петиція, що скерована до президента, набрала 25 тисяч голосів за лише три дні. У ній закликається до мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери. Це свідчить про загальний інтерес та важливість питання для громадян.

Особливу увагу заслуговує пропозиція ініціатора петиції щодо пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил після розпочаття повномасштабної війни. Це може забезпечити швидке відновлення та підсилення державних структур у разі загрози національній безпеці.

Цікаво порівняти цю ситуацію зі схожими ініціативами. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому з допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Важливо відзначити, що ця петиція перебуває на розгляді президента протягом 4,5 місяців.

Порівнюючи обидві ситуації, можна побачити зростання активності та зацікавленості громадян у важливих питаннях державного управління. Якщо раніше на підтримку подібних ініціатив потрібно було витратити значно більше часу, тепер, завдяки доступності та швидкості мобільних технологій, петиції набирають голоси за лічені дні, навіть з урахуванням необхідності авторизації.

В осінньому періоді 2023 року українці можливо не віддавали належної уваги мобілізації чиновників, але тепер зрозуміло, що національна безпека та ефективне функціонування державних органів є надзвичайно важливими для кожного громадянина.

Українські громадяни виявляють все більший інтерес до питань державного управління та національної безпеки, що відображається у підтримці петицій та ініціатив, спрямованих на мобілізацію державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери. Швидкість набору голосів у підтримку таких ініціатив свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні державної політики.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи вимагали значно більше часу для збору необхідної кількості голосів, сьогодні цей процес стає більш доступним та ефективним завдяки використанню онлайн-платформ та соціальних мереж. Таке активне спілкування громадян з владою вказує на перехід до більш демократичного та відкритого суспільства.

Важливим є також виявлення готовності до сприяння демобілізованим військовослужбовцям у їхньому поверненні до цивільного життя через пріоритетний прийом на роботу в державні та комунальні структури. Це сприяє забезпеченню належного соціального захисту та інтеграції ветеранів у громадське життя.

Загалом, зростання зацікавленості громадян у питаннях державного управління та національної безпеки є позитивним явищем, що свідчить про поступове зміцнення демократичних цінностей та громадянської активності в Україні.

Збройні сили України перебувають у напруженій ситуації, спробуючи стримати натиск ворожої авіації, яка безжально обстрілює Харків та його околиці. Однак, їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії, над якою проводяться атаки.

Російські літаки, уникаючи будь-яких моральних та етичних обмежень, непримиренно обстрілюють цей регіон, застосовуючи навіть планерні бомби та ракетні удари, з метою ослаблення оборонної позиції України та примусування цивільного населення до евакуації. Експерти з Institute for the Study of War (ISW) підкреслюють, що Росія використовує свій повітряний простір як базу для атак на Харків та його область, оскільки держави Заходу не надають дозволу на використання своїх систем протиповітряної оборони для захисту від атак від країни-агресора.

Відомо, що ефективне використання систем протиповітряної оборони в районі Харкова допомогло б Україні утримувати ворожу авіацію від атак. Однак, це можливо лише за умови отримання дозволу від західних партнерів на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії.

Останнім часом, Росія інтенсивно атакує Харківську область, навіть здійснюючи контрнаступ. Президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі отримання двох зенітних ракетних комплексів Patriot для розгортання в районі Харкова, українські сили зможуть ефективно протистояти атакам та захистити місто від потенційної загрози. Однак, це лише можливо при умові спільної дії та підтримки від міжнародних союзників.

У висновку слід зазначити, що ситуація з обстрілами Харкова є дуже серйозною та вимагає негайних заходів для захисту мирного населення та територіальної цілісності України. Збройні сили України виявили велику відвагу та готовність до відстоювання своєї країни, але їхні можливості обмежені через відсутність дозволу на використання сучасних систем протиповітряної оборони у повітряному просторі Росії.

Для успішного протистояння атакам та захисту міста Харкова необхідне спільне зусилля та підтримка від міжнародних союзників. Зокрема, отримання дозволу на використання зенітних ракетних комплексів у повітряному просторі Росії може значно збільшити ефективність захисту. Також важливо врахувати необхідність подальшого міжнародного тиску на Росію для припинення агресії та відновлення мирного діалогу.