У Херсоні судитимуть колаборанта-пропагандиста

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами керівника Ради резервістів Сухопутних військ Івана Тимочка, російські окупанти стикаються з численними труднощами в регіоні. Хоча локальні атаки і спроби захопити кілька сіл можливі, це більше інформаційна кампанія, ніж стратегічна ініціатива.

“Коли росіяни на Вовчанському напрямку просунулися на кілька кілометрів, інформаційний ґвалт створював ілюзію масштабного наступу. Схоже відбувається і зараз із Запоріжжям”, — зазначає Тимочко.

Ключовою проблемою для росіян залишається так званий Роботинський виступ — прорив ЗСУ у російські оборонні позиції. Це змушує окупантів постійно шукати слабкі місця в обороні українських військ, що значно виснажує їхні ресурси.

Хоча російські сили мають безперебійну логістику завдяки залізничному сполученню вздовж узбережжя Азовського моря, вузька зона постачання перебуває під постійними ударами української артилерії та ракетних систем. Як зазначає Тимочко, це ускладнює постачання не лише на Запоріжжі, але й у тимчасово окупованому Криму.

The Economist повідомив про підготовку Росії до “сміливого” наступу на Запоріжжя. Проте, за словами Владислава Селезньова, ексречника Генштабу ЗСУ, навіть за наявності 90-тисячного угруповання “Днепр”, реальні перспективи наступу обмежені. ЗСУ активно укріплюють позиції навколо Запоріжжя, що зводить ризики до мінімуму.

Українське командування не ігнорує цей напрямок. Розвідка і сили оборони постійно моніторять ситуацію, вживаючи превентивних заходів. За словами Тимочка, ці дії можуть виглядати непомітними, але їхня ефективність не викликає сумнівів.

“Критики помилково вважають, що підготовка повинна супроводжуватися масовими переміщеннями техніки. Однак сучасна війна — це, насамперед, грамотна стратегія та вогневий контроль, а не показові маневри”, — наголошує він.

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.