У кабінеті голови Шевченківської РА виявили приховану камеру

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

У матеріалі New York Times зазначено, що союз між США та Україною відзначається "ознаками зносу", оскільки американці розчаровані тим, що Україна втрачає сили в другорядних боях. Вони висловлюють бажання, щоб головною метою Збройних Сил України стали удари по сухопутному коридору до Криму, проте невідомо, чи врахує Київ ці поради. Пентагон висловив претензії до рішень українського уряду, вважаючи, що Україна має концентрувати свої сили на одній великій битві замість розпорошування їх на багато напрямків. Наводиться приклад битви за Авдіївку, в якій, за словами американських чиновників, Україна витратила занадто багато ресурсів. Зазначається, що Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки, що спричинило хаос і можливі загублення військовослужбовців. Пентагон зараз намагається донести до України своє бачення військових дій на 2024 рік, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Стаття New York Times відображає певні турботи та претензії з боку американських військових чиновників до рішень українського уряду, особливо щодо стратегії ведення війни на сході України.

• Американська сторона висловлює бажання, щоб Україна концентрувалася на важливих стратегічних цілях, таких як удари по сухопутному коридору до Криму, замість залучення ресурсів до багатьох вторинних бойових дій.

• Конфліктна ситуація навколо міста Авдіївка стала предметом критики, зокрема щодо запізніння з виведенням військ та високих втрат.

• Пентагон виражає бажання донести до українського уряду своє бачення стратегії ведення війни на майбутні роки, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Зазначена стаття відображає глибокі роздуми та турботи щодо ефективності військової стратегії України та її відповідності стратегічним інтересам та рекомендаціям американської сторони.

За останніми аналітичними матеріалами ISW, військові експерти вважають, що імовірність сухопутної операції з боку Російської Федерації проти Харкова в найближчий час досить мала. Проте, згідно з американськими аналітиками, це може змінитися вже цієї весни, враховуючи активну підготовку РФ до створення стратегічних резервів та перегрупування сил на фронті. Аналіз показує, що загроза можливого наступу російських військ на Харків або Суми змушує Збройні Сили України переглянути розподіл обмеженого особового складу та техніки для будівництва оборонних укріплень у цих регіонах.

Російські збройні сили демонструють здатність мобілізувати значні ресурси, сподіваючись на прорив на ділянках фронту, які вони обирають самі. Крім того, існує ймовірність використання російськими військами раніше вразливих ділянок фронту, особливо через перенесення живої сили та техніки Збройних Сил України. З цими потенційними загрозами перед ЗСУ виникає необхідність у посиленні оборонної стратегії та удосконаленні координації дій для забезпечення безпеки Харкова та суміжних областей.

На підставі аналізу американських та міжнародних джерел можна зробити наступні висновки:

• Імовірність сухопутної операції Російської Федерації проти Харкова в найближчий час оцінюється як невелика, але не можна виключати можливості змін у цьому плані в найближчі місяці.

• Підготовка РФ до створення стратегічних резервів та перегрупування сил на фронті свідчить про потенційну загрозу для Харкова та суміжних областей, зокрема через можливе використання раніше вразливих ділянок фронту.

• Національні оборонні сили України повинні підсилювати оборонну стратегію та удосконалювати координацію дій для забезпечення безпеки регіону.

• Враховуючи потенційні загрози, важливо продовжувати міжнародну співпрацю та залучати підтримку союзників для зміцнення оборонної потужності та збереження миру та стабільності на території України.