У Кремлі натякнули на нові атаки по енергооб’єктах України

Під час війни, коли тисячі маріупольців залишалися без житла та засобів для виживання, окремі посадовці змогли використати ситуацію на власну користь. Мер Маріуполя Вадим Бойченко став центральною фігурою в журналістському розслідуванні, яке виявило масштабні схеми привласнення коштів, виділених для переселенців. За даними розслідувачів, мільйони гривень державної та міжнародної допомоги не доходили до людей, які втратили житло, а замість цього опинялися у приватних руках.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Бойченко залишив місто, залишивши мешканців під постійними обстрілами. Уже на третій день війни він перебував у безпечному місці, тоді як тисячі маріупольців опинилися в зоні активних бойових дій. Його родина тим часом оселилася у Києві, де почала скуповувати елітну нерухомість, що викликало додаткові запитання щодо джерел фінансування.

Кар’єра Бойченка тісно пов’язана з бізнес-імперією Ріната Ахметова. Саме на підприємствах “Метінвесту” він розпочав свій шлях, а після обрання мером дружина отримала посаду в компанії Ахметова із річним доходом понад 12 мільйонів гривень. Для експертів це виглядає як “винагорода” за лояльність і контроль над стратегічно важливим містом.

Після окупації Маріуполя виконком продовжив діяти у Запоріжжі, розпоряджаючись бюджетом, який майже повністю фінансується з державних дотацій. У 2024 році це близько 3 мільярдів гривень — коштів українських платників податків. Частину з них спрямували на підтримку переселенців через програму “ЯМаріуполь”, однак результати виявилися шокуюче мізерними.

Із понад 450 мільйонів гривень, витрачених на проект “ЯМаріуполь.Житло”, заселили лише 284 кімнати — менше 1% переселенців. Вартість однієї кімнати сягнула 1,6 мільйона гривень, тоді як ціна квартири в регіоні вдвічі менша. Аудит зафіксував порушення у тендерах, завищення цін і фіктивні закупівлі “під своїх”.

Паралельно виконком витрачав десятки мільйонів на іміджеві та фіктивні проекти: концерти, ремонти “доріг” у місті, яке фактично зруйноване, і навіть закупівлю дорогих автомобілів. Toyota Land Cruiser із бюджету опинилися у користуванні самого Бойченка та його сина.

Не менш сумнівним є благодійний фонд “Я — Маріуполь”, який отримує сотні мільйонів гривень бюджетних та міжнародних грошей, але не надає прозорої звітності. Переселенці скаржаться на бюрократію, низьку якість допомоги й відсутність реальної підтримки.

Тим часом родина мера продовжує купувати елітне житло на суму понад 900 тисяч доларів, а сам Бойченко регулярно з’являється на закордонних форумах, представляючи себе “символом незламного Маріуполя”.

Коли кошти, призначені для жертв війни, стають джерелом особистого прибутку, це — не лише корупція. Це зрада суспільної довіри. Подібні “мери-гуманітарії” створюють небезпечну модель, де благодійність перетворюється на бізнес, а трагедія міста — на прибутковий актив.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Загальний обсяг зобов’язань донорів щодо грантових внесків до Фонду підтримки енергетики України перевищив 1 млрд євро, йдеться в повідомленні Міністерства енергетики.

Кошти Фонду спрямовуються на відновлення зруйнованої росією енергетичної інфраструктури і забезпечення невідкладних потреб громад в електропостачанні.

“Щиро вдячні партнерам за солідарність у такій необхідній для всієї України підтримці нашої енергетики, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства за допомогу в пошуку необхідного обладнання, організації закупівель”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Фонд підтримки енергетики України був створений у квітні 2022 року за спільної ініціативи міністра енергетики Германа Галущенка та Єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімсон при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства.

За час свого функціонування він став ефективним інструментом надання міжнародної допомоги в енергетичній сфері, завдяки якому українські енергетики мають змогу відновлюватися після російських атак, здійснювати ремонти, встановлювати нові потужності, зазначили в міністерстві.

Донорами Фонду виступають державний та приватний сектор з майже всіх країн ЄС, Великої Британії та США, міжнародні та регіональні організації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Проте, за інформацією британського видання The Times, ця кількість залишається обмеженою для проведення широкомасштабних операцій, попри наявність достатньої кількості пускових установок у Збройних силах України.

Нагадаємо, за даними МО РФ під час удару по Брянській області використовувалося 6 ракет ATACMS, а за даними західних ЗМІ – 8.

Якщо наступні атаки здійснюватимуться такими ж «пакетами», то запасів ракет вистачить приблизно на 6-8 ударів.