Субота, 19 Квітня, 2025

У Кремлі натякнули на нові атаки по енергооб’єктах України

Важливі новини

У Чернівцях викрали прапор УПА

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через ряд об'єктивних факторів. Ключовим обмеженням є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

“Під час моніторингу соціальних мереж, співробітники поліції виявили допис про те, що троє невідомих уночі з 29 на 30 липня викрали прапор УПА з флагштока будинку у Чернівцях”, – повідомили у поліції.

Зазначається, що йдеться про будівлю по вулиці Скальда.

На місці правоохоронці провели невідкладні першочергові розшукові заходи та “по гарячих слідах” оперативно встановили правопорушників, зазначили у поліції.

“Ними виявилися троє місцевих жителів, віком 23 роки. Поліцейські вилучили речові докази причетності чернівчан до протиправних дій”, – ідеться у повідомленні.

За вказаним фактом внесли відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України.

Вимога мобілізації: 25 тисяч голосів за 3 дні від правоохоронців, держслужбовців та інших бюджетників

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.

Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

Цей тиждень обіцяє стати переломним для складу Кабінету Міністрів України, оскільки очікується низка нових призначень на важливі посади. Особливою увагою відзначаються ключові міністерства інфраструктури та регіональної політики. Після інтенсивних дискусій та аналізу кандидатів, очікується, що ці призначення принесуть нові ідеї та стратегії для подальшого розвитку країни. Зміни у складі уряду сприятимуть зміцненню та модернізації інфраструктурних проектів, а також підтримці ефективної регіональної політики, спрямованої на забезпечення розвитку всіх регіонів країни. Враховуючи важливість цих секторів для економічного зростання та підвищення якості життя громадян, нові лідери мають перед собою величезну відповідальність та можливості для реалізації стратегічних реформ і досягнення нових висот у сфері розвитку країни.

На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

Українська літієва галузь стикається з проблемами через конкуренцію і вартість видобутку

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Єгор Перелигін, генеральний директор української гірничодобувної компанії UMCC Titanium, зазначає, що українські літієві родовища наразі не готові до розробки. Серед основних проблем – висока собівартість видобутку через шахтний спосіб розробки, а також неконкурентоспроможна ціна на електроенергію.

“Собівартість видобутку в Україні значно перевищує аналогічні показники в Австралії, Аргентині, Чилі чи Китаї”, – пояснює Перелигін. Крім того, будівництво шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів вимагає сотень мільйонів доларів інвестицій, а спорудження електрохімічного заводу – близько мільярда доларів.

Одним із найперспективніших українських родовищ літію вважалося Шевченківське родовище на Донеччині. Однак через війну його розробка стала неможливою: фронт підійшов впритул, і російські війська продовжують наступати. Навіть за сприятливих умов собівартість видобутку залишалася б надзвичайно високою.

Навіть якщо вирішити внутрішні проблеми, Україна стикається з жорсткою конкуренцією на світовому ринку. За словами Перелигіна, зараз спостерігається профіцит літію, спричинений надлишком продукції та технологічним домінуванням Китаю.

“Китайські компанії готові працювати у збиток, щоб витіснити конкурентів. Наступні 2-3 роки ціни на літій залишаться низькими”, – прогнозує експерт.

Українська теза “приходьте до нас, у нас є літій” виглядає некоректною, стверджує Перелигін. Родовища не підготовлені, а економічні показники не дозволяють конкурувати з іншими країнами.

Проблема також полягає у відсутності чіткої стратегії розвитку літієвої галузі. Без значних інвестицій, технологічних рішень та конкурентоспроможної інфраструктури Україна ризикує залишитися осторонь глобального “літієвого буму”.

Адвокат Роберт Амстердам презентує доказову базу: напади на УПЦ та її священиків під лупою

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам висловив глибоку обуреність, заявивши, що володіє об'єктивним звітом, що налічує понад 250 сторінок, наповнених доказами нападів на УПЦ, на її священнослужителів та церковні споруди. Цю інформацію він публічно виклав у своєму відеозверненні, в якому закликав українську владу відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект, — наголосив Амстердам, — є нічим іншим, як проявом мови ненависті. Напади на вірян, їх вигнання з храмів, а також відмова у доступі до місць богослужінь є абсолютно неприпустимими. Уряд повинен зупинити розгляд цього законопроекту та припинити політику розділення та конфронтації серед населення".

Додатково, адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, і навіть виокремив позицію Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив: "Ми не будуємо жодного "русского мира". Ми будуємо божий мир". Водночас, адвокат наголосив, що УПЦ повністю ідентифікує себе з Україною та її захистом, особливо під час російської агресії.

Додатково, сьогодні Роберт Амстердам закликав до підтримки України зі сторони Сполучених Штатів Америки, підкреслюючи критичне значення підтримки для обох країн. "Підтримка України є критично важливою для Америки, не тільки для України. Як ми можемо довіряти США після того, що сталося в Кабулі і зараз у Києві?", — запитав він у своєму повідомленні в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті висвітлено позицію адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама стосовно законопроекту 8371, спрямованого на заборону діяльності УПЦ. Він підкреслив важливість мирного співіснування та висловив обурення щодо проявів мови ненависті й нападів на церкву та її вірян. Також було зазначено, що УПЦ не має зв'язку з Московським патріархатом і є повністю ідентифікованою з державою Україною. Амстердам закликав до зупинки розгляду законопроекту та наголосив на важливості підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки. Висновок статті полягає в необхідності збереження права на релігійну свободу та миру в Україні, а також у важливості міжнародної підтримки в цьому питанні.

Попри публічні домовленості з Дональдом Трампом та заявлений мораторій на атаки по енергетичних об’єктах, Росія офіційно оголосила про завершення перемир’я. 18 квітня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «місяць минув, але нових вказівок президент не давав». Формально — нібито кінець, неформально — кінець був із самого початку.

Нагадаємо, після кулуарних перемовин Трампа та Путіна сторони домовилися про 30-денну відмову від атак на енергетичну інфраструктуру. Україна погодилася першою. Росія — формально теж, але вже за годину вдарила по критичному об’єкту в Слов’янську.

Попри це, спеціальний представник США Стів Віткофф уникнув прямої критики Кремля, натомість заявив, що підтвердження порушення немає. А от в Україні таких «підтверджень» — з надлишком. Міністерство закордонних справ звітує: за період «перемир’я» Росія здійснила щонайменше 30 атак на об’єкти енергетики.

Речник МЗС Георгій Тихий зазначив, що пошкоджені трансформатори в Миколаївській, Херсонській областях, а також лінії електропередач у центральному регіоні. Усі випадки, за словами дипломата, були зафіксовані та передані партнерам в ЄС і міжнародним організаціям.

Президент Володимир Зеленський на пресконференції також визнав: інтенсивність атак на енергетику справді знизилася, але кількість обстрілів по цивільній інфраструктурі загалом не впала. «Обстріли дронами, ракетами, включно з балістичними, продовжуються. Їх менше не стало», – наголосив він.

У той час як офіційна Москва відкрито декларує закінчення мораторію, у Києві це називають черговим обманом. В реальності Росія і не дотримувалася обіцянок, а сьогодні — просто легалізувала свої атаки. Кремль, вкотре демонструючи зневагу до дипломатичних домовленостей, намагається перекласти відповідальність на Україну. Пєсков заявив, що нібито ЗСУ не дотримувалися заборони і «провокували» Москву.

Поки Путін мовчки підтримує енергетичний терор, а світ робить вигляд, що не бачить очевидного — українська інфраструктура продовжує бути мішенню для ракет і дронів. І навіть формальне завершення перемир’я не змінює факту: воно так і не розпочиналось.

Останні новини