У Кропивницькому викрито корупційну схему в обласному ТЦК: офіцера підозрюють у вимаганні коштів

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Попри втрату підтримки, Микола Тищенко продовжував прикриватися своїми колишніми зв’язками у владних структурах. У суді під час обрання запобіжного заходу у справі про напад на колишнього бійця Кракена, він зробив заяву: “Я прийшов до Парламенту за Президентом і я продовжую втілювати його ідеї в життя”. Проте, ця маніпуляція не допомогла, і політик був відправлений під цілодобовий домашній арешт.

Імовірно, що спроби Тищенка прикритися старими зв’язками не допоможуть йому уникнути відповідальності в майбутньому. Попереду – об’єктивне і всебічне розслідування зухвалого нападу на захисника України. Українці за лічені дні зібрали рекордну кількість голосів під петицією про позбавлення Тищенка депутатського мандата.

Микола Тищенко, який раніше займав високі посади в партії “Слуга народу”, включаючи заступника голови фракції та керівника Закарпатської обласної організації, довгий час користувався своєю близькістю до впливових осіб, зокрема голови Офісу Президента Андрія Єрмака. Це дозволяло йому уникати покарання за численні скандали та порушення.

Проте, останньою краплею, що переповнила чашу терпіння, став скандал з так званим “відрядженням” до Таїланду, після чого Тищенко був виключений з партії та фракції. На Закарпатті його репутація також була підмочена, і влітку 2022 року він був знятий з посади керівника місцевого осередку партії.

Відмова від Тищенка стала ще більш публічною після скандального побиття військового в Дніпрі. Андрій Єрмак підтвердив свої близькі стосунки з Тищенком, але однозначно заявив про відсутність підтримки для нього з боку влади.

“Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинків і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що кожен має нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – заявив Єрмак.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

На початку 2026 року українські автомобілісти відчули різке та безпрецедентне зростання вартості автогазу, яке стало одним із найпомітніших подій на паливному ринку. Упродовж кількох тижнів ціна цього популярного виду пального підвищилася більш ніж на 3,5 гривні за літр, наблизившись до психологічно важливої межі у 40 гривень. Станом на 9 січня середня вартість автогазу на автозаправних станціях становила 37,95 грн за літр, що стало другим найвищим показником за весь період спостережень.

Експерти пов’язують таку динаміку з комплексом факторів, серед яких ключову роль відіграють зміни на світовому енергетичному ринку, зростання котирувань нафтових продуктів та ускладнення логістики. Додатковий тиск на ціни створює сезонний попит, адже взимку зростає споживання енергоносіїв, а також обмеженість запасів автогазу на внутрішньому ринку.

Головною причиною такого різкого подорожчання експерти називають нові акцизи, які набули чинності з 1 січня 2026 року. Для автогазу ставка зросла зі 173 до 198 євро за 1000 літрів, для бензину — з 271,7 до 300,8 євро, для дизельного пального — з 215,7 до 253,8 євро. За підрахунками аналітика компанії «НафтоРинок» Олександра Сіренка, це означає зростання ціни автогазу приблизно на 1,5 грн за літр, бензину — на 1,8 грн, дизеля — на 2,2 грн.

Втім, як пояснюють експерти, автогаз відреагував на акцизи швидше й різкіше, ніж інші види пального. Причина — у специфіці ринку. Скраплений газ практично не накопичують у запасах і продають «з коліс», тому нові податки одразу закладаються в гуртову ціну і швидко доходять до заправок. Натомість бензин і дизель частково продавалися з запасів, закуплених ще за старими ставками.

При цьому експерти запевняють, що дефіциту автогазу в Україні немає. Навіть удари по мосту в Одеській області, через який проходить значна частина імпорту пального, не спричинили перебоїв. За словами учасників ринку, імпортери давно перейшли на довгострокові контракти і альтернативні маршрути, що дозволяє уникати зривів постачання.

На тлі різкого зростання цін держава фактично не втручається у ситуацію. Експерти вказують на пасивність Антимонопольного комітету та відсутність системної роботи з ринком з боку профільних міністерств.

Щодо подальших перспектив, оцінки різняться. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що автогаз уже вийшов на новий ціновий рівень і різкого подальшого стрибка не буде, якщо не станеться обвалу гривні. Він прогнозує коливання в межах плюс-мінус 5% від поточної ціни. Водночас Олександр Сіренко допускає, що гуртові ціни можуть ще додати близько 1,5 грн за літр, але водночас не виключає і зниження — за результатами останніх аукціонів, де ціни були нижчими, ніж тиждень тому.

У підсумку, чи буде пробита позначка в 40 грн за літр, найближчим часом залежатиме передусім від валютного курсу та ситуації на гуртовому ринку пального.

Франківський районний суд Львова прийняв рішення на користь лікарки Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні, звільнивши її від обвинувачення у вимаганні 200 доларів США від військовослужбовця за видачу виписного епікризу. Справу розглядали на основі подій, що сталися між 28 жовтня і 25 листопада 2022 року, коли 23-річний військовий перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі на вулиці Кульпарківській у Львові.

Як зазначено у матеріалах справи, військовому було встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з його участю в бойових діях. Під час лікування виникла ситуація, коли військовий повідомив, що лікарка вимагала від нього гроші за виписку епікризу, необхідного для подальшого лікування. Він стверджував, що лікарка запропонувала надати документ лише за умови оплати.

За версією обвинувачення, лікуюча лікарка Орися Гавриш вимагала від пацієнта 200 доларів за видачу епікризу, який був необхідний для підтвердження проходження лікування. У разі відсутності документа військовослужбовець міг бути притягнутий до відповідальності.

Під час судового розгляду лікарка заперечила звинувачення. Вона пояснила, що жодних вимог щодо грошей не висувала, а військовий нібито сам залишив кошти в її кабінеті, коли прийшов за документом. За її словами, розмов про неправомірну вигоду ні з пацієнтом, ні з його родичами не було. Також вона зазначила, що військовий прагнув отримати висновок про непридатність до військової служби.

Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди). У результаті лікарку виправдали.

Водночас у Львівська обласна прокуратура повідомили, що не погоджуються з рішенням суду. Франківська окружна прокуратура вже готує апеляцію, вважаючи, що судовий розгляд був проведений неповно, а висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Оскаржити вирок можна протягом 30 днів з моменту його проголошення.