У Києві через аварію на трубопроводі 452 будинки залишилися без опалення

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Куп’янськ, який став під контроль України у вересні 2022 року, є важливим транспортним вузлом і логістичним центром. Це пояснює інтенсивність російських атак у цьому регіоні.

На південь від міста російські війська досягли річки Оскіл, що дозволило їм розірвати українські логістичні лінії на східному березі. Одночасно, вороже угруповання в цьому районі поступово розширюється, створюючи додатковий тиск на українські сили.

Цивільні мешканці Куп’янська ще раніше були евакуйовані – станом на 15 жовтня 2024 року українська влада вивезла більшість із них. Проте за оцінками військово-цивільної адміністрації, у місті та прилеглих районах залишається близько 4 000 осіб, що значно менше від довоєнної чисельності у 27 000.

Британська розвідка підтверджує спроби Росії закріпитися у регіоні, водночас нагадуючи про важливість Куп’янська для забезпечення української оборони. Аналогічні прогнози раніше висловлювала естонська розвідка, яка очікує подальшої активізації російських дій у цьому районі.