У Києві на Новий рік не скасовуватимуть комендантську годину

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Уряд оприлюднив довгоочікуваний перелік категорій громадян, які наділені правом на відстрочку від мобілізації відповідно до нового законопроєкту. Цей перелік включає такі категорії:

Інваліди всіх груп і особи, які не проходять медичних вимог. Їм надається відстрочка на період від 6 до 12 місяців, після чого необхідно пройти знову медичний огляд.Батьки з трьома неповнолітніми дітьми, за умови, що немає заборгованості за аліментами, яка перевищує тримісячний обсяг.Батьки та матері-одиначки, чия друга половина загинула, зникла безвісти, позбавлена батьківських прав або перебуває у в'язниці.Батько або мати неповнолітньої дитини, чия друга половина вже проходить військову службу.Батьки неповнолітніх дітей-інвалідів та дітей зі значними захворюваннями.Батьки повнолітньої дитини-інваліда.Усиновителі дітей-інвалідів, при умові, що дитина була визнана сиротою або позбавленою батьківського піклування на момент усиновлення.Подружжя, один з яких інвалід третьої групи, звільняються від мобілізації лише в разі специфічних обставин, визначених законодавством.Ускладнено порядок відстрочки для тих, чиї батьки є інвалідами першої та другої груп. У разі, якщо один із подружжя не зобов'язаний до військової служби, другого можуть мобілізувати, за винятком випадків, коли друга половина потребує медичного догляду, що підтверджується медичною комісією.Бабусі та дідусі, які є інвалідами першої та другої груп, можуть використовувати відстрочку для своїх онуків лише в разі відсутності інших близьких родичів, які можуть забезпечити догляд.Учні денної або дуальної форми навчання, які отримують вищу освіту. Це означає, що абітурієнти та аспіранти залишаються відстроченими від мобілізації. Отже, згідно з опублікованим переліком категорій, особам, які мають право на відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом, включаються різні соціальні групи, такі як інваліди, батьки з неповнолітніми дітьми, усиновлювачі дітей-інвалідів, члени сімей військовослужбовців, а також учні денної або дуальної форми навчання, які здобувають вищу освіту. Запроваджені обмеження і винятки щодо отримання відстрочки від мобілізації враховують різноманітні сімейні та медичні ситуації. Ці заходи спрямовані на забезпечення належної підтримки різним категоріям громадян у складних життєвих обставинах, забезпечуючи водночас відповідний рівень військової мобілізації.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що є виразом великого суспільного зацікавлення у вирішенні цього питання. Ініціатор петиції робить пропозицію надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, проте лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Навіть після набору необхідної кількості голосів, петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці, що свідчить про складність та актуальність обговорюваного питання.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання усвідомлення громадянами важливості зазначеного заходу.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Громадське зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери демонструється високою активністю при підтримці відповідної петиції. За три дні вона набрала значну кількість голосів.

• Важливість зазначеного заходу підтримується історичним контекстом, зокрема, відсутністю високошвидкісного реагування на подібні ініціативи у минулому.

• Складність і довготривалість процесу розгляду схожих петицій на державному рівні підкреслює потребу в удосконаленні механізмів взаємодії громадян та влади.

• Підтримка мобілізації владних структур у контексті безпеки країни відображає нові реалії та високу готовність суспільства до активного впливу на процеси управління.

• Відзначається різке зменшення часу, необхідного для набору голосів за петиції, що свідчить про підвищену свідомість та мобілізованість громадян у вирішенні важливих питань суспільного життя.