У Києві на Новий рік не скасовуватимуть комендантську годину

Українського морпіха Юрія М., уродженця Івано-Франківської області, засудили на п'ять років позбавлення волі за відмову форсувати річку Дніпро та закріплення в Кринках, Херсонській області. Цей випадок став причиною обурення та розгорнув дискусію про правопорядок та військову дисципліну в умовах військового конфлікту на сході України. Юрій служив за мобілізацією як стрілець-оператор однієї з бригад морської піхоти.

У листопаді 2023 року командир роти видав бойовий наказ на форсування Дніпра в Херсонській області та зайняття позицій у Кринках. Юрій відмовився виконувати цей наказ, вказавши на свої медичні проблеми та сімейні обставини. Його затримали за непокору, і під час судового процесу він не визнав своєї провини.

На суді він розповів про свої спроби звернутися до медичної комісії через контузію, отриману від попередніх бойових дій, а також про своє сімейне становище, де на нього покладено відповідальність за дитину з інвалідністю та літню бабусю. Однак суд визнав його винним, наголосивши на обов'язку виконання наказів у воєнний час.

Відмова Юрія викликала негативний вплив на психологічний клімат у підрозділі, що також було враховано при вирішенні судового питання. Таким чином, Юрія засудили до позбавлення волі на п'ять років, вважаючи його винним у порушенні військової дисципліни.

• Вирок, який було винесено у справі українського морпіха Юрія М., свідчить про важливість дотримання військової дисципліни та виконання наказів у воєнний час.

• Прийняття рішення суду також врахувало обставини особистого характеру Юрія, зокрема його медичні проблеми та сімейні зобов'язання.

• Незважаючи на виклики, з якими зіткнувся Юрій, суд дійшов висновку, що відмова виконувати накази умовна та може мати негативні наслідки для підрозділу та загального військового дисципліну.

• Цей випадок підкреслює важливість забезпечення адекватної медичної допомоги військовослужбовцям та ретельного врахування їх сімейних обставин у воєнний час.

• Події, що сталися з Юрієм М., також підкреслюють необхідність системного підходу до забезпечення психологічного благополуччя військовослужбовців у військовому середовищі.