Середа, 23 Липня, 2025

У Києві пропонують повернути вулиці Лаврській історичну назву

Важливі новини

Більшість українців підтримують підвищення військового збору і згодні взяти на себе стільки фінансових обовязків, скільки знадобиться

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Патріотичний дух залишається на високому рівні, оскільки 88% українців вірять у перемогу України. Проте щодо тривалості війни думки громадян розділилися. Так, 33% вважають, що війна завершиться за один-два роки, 31% вірить у перемогу менш ніж за рік, а 20% українців очікують, що війна триватиме від трьох до п’яти років.

Окрім цього, 71% громадян висловили впевненість, що Україна має відновити контроль над усіма своїми територіями, включно з тимчасово окупованими. Ці показники свідчать про високий рівень патріотизму та готовність українців до тривалих зусиль задля досягнення миру та відновлення територіальної цілісності.

Мобілізація: Від Петиції до Дії – 25 Тисяч Голосів За 3 Дні

Петиція, що скерована до президента, набрала 25 тисяч голосів за лише три дні. У ній закликається до мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери. Це свідчить про загальний інтерес та важливість питання для громадян.

Особливу увагу заслуговує пропозиція ініціатора петиції щодо пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил після розпочаття повномасштабної війни. Це може забезпечити швидке відновлення та підсилення державних структур у разі загрози національній безпеці.

Цікаво порівняти цю ситуацію зі схожими ініціативами. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому з допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Важливо відзначити, що ця петиція перебуває на розгляді президента протягом 4,5 місяців.

Порівнюючи обидві ситуації, можна побачити зростання активності та зацікавленості громадян у важливих питаннях державного управління. Якщо раніше на підтримку подібних ініціатив потрібно було витратити значно більше часу, тепер, завдяки доступності та швидкості мобільних технологій, петиції набирають голоси за лічені дні, навіть з урахуванням необхідності авторизації.

В осінньому періоді 2023 року українці можливо не віддавали належної уваги мобілізації чиновників, але тепер зрозуміло, що національна безпека та ефективне функціонування державних органів є надзвичайно важливими для кожного громадянина.

Українські громадяни виявляють все більший інтерес до питань державного управління та національної безпеки, що відображається у підтримці петицій та ініціатив, спрямованих на мобілізацію державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери. Швидкість набору голосів у підтримку таких ініціатив свідчить про активізацію громадянського суспільства та їхню готовність брати участь у формуванні державної політики.

Порівняно з минулим, коли подібні ініціативи вимагали значно більше часу для збору необхідної кількості голосів, сьогодні цей процес стає більш доступним та ефективним завдяки використанню онлайн-платформ та соціальних мереж. Таке активне спілкування громадян з владою вказує на перехід до більш демократичного та відкритого суспільства.

Важливим є також виявлення готовності до сприяння демобілізованим військовослужбовцям у їхньому поверненні до цивільного життя через пріоритетний прийом на роботу в державні та комунальні структури. Це сприяє забезпеченню належного соціального захисту та інтеграції ветеранів у громадське життя.

Загалом, зростання зацікавленості громадян у питаннях державного управління та національної безпеки є позитивним явищем, що свідчить про поступове зміцнення демократичних цінностей та громадянської активності в Україні.

ПриватБанк блокує картки “Нацкешбеку”: як клієнтам розблокувати кошти

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Про це повідомляється на порталі “Мінфін”.

Державний “ПриватБанк” почав блокувати віртуальні картки “Нацкешбеку”, оформлені для участі в програмі “Зимова єПідтримка”, через виконавчі провадження. Одна з клієнтських скарг стосується ситуації, коли банк заблокував не лише віртуальну картку, а й інші рахунки клієнта.

Клієнт розповів, що відкрив картку “Нацкешбеку” для отримання 1 тисячі гривень фінансової допомоги, проте банк заблокував її, посилаючись на арешт через заборгованість, яку чоловік вважає безпідставною. Він також звинуватив банк у недобросовісності.

Скарга клієнта на ПриватБанк. Джерело: Мінфін

ПриватБанк відреагував на скарги, заявивши, що діє в межах законодавства та виконує вимоги щодо арешту коштів на підставі листів від виконавчої служби.

“Це означає, що у вас є заборгованість перед виконавчою службою. Зв’яжіться з виконавцем для вирішення цього питання,” — пояснили в банку.

В установі зазначили, що обмеження можуть бути зняті лише після отримання відповідного повідомлення про зняття арешту. За процедурою, банк має розблокувати рахунок протягом 3–10 днів після надходження документів.

Для зняття арешту клієнтам необхідно:

ПриватБанк нагадує, що керується постановою НБУ від 21.01.2004 № 22, яка регламентує порядок виконання вимог виконавчих служб.

Екс-чиновник Міноборони Лієв залишився на волі після обвинувачень у втраті понад 1,5 мільярда гривень

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

В липні українці побили рекорд за кількістю придбаних електромобілів

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Частка нових машин серед всіх реєстрацій BEV в липні цього року склала 21%, що є значним зростанням в порівнянні з 17% торік. Це свідчить про зростаючу популярність нових електромобілів в Україні.

Основну частину зареєстрованих в липні електромобілів склали легкові авто. З 4684 одиниць легкових електромобілів нових було 980, а уживаних – 3704.

У липні найбільший попит серед нових електромобілів мали наступні моделі:

Ці моделі продемонстрували значний інтерес споживачів до нових технологій та екологічних транспортних засобів.

Серед вживаних електромобілів найбільше реєстрацій у липні мали:

Ці дані відображають високий попит на перевірені часом моделі електромобілів, зокрема відомі бренди Tesla та Nissan.

Загальна картина

З початку 2024 року в Україні було зареєстровано понад 29,2 тисячі електромобілів на акумуляторних джерелах живлення. З цього числа 20% – нові автомобілі, а 80% – вживані. Зростання частки нових електромобілів свідчить про тенденцію до оновлення автопарку та збільшення інтересу до екологічного транспорту в Україні.

У столиці пропонують повернути вулиці Лаврській її історичну назву на честь гетьмана Івана Мазепи. Це рішення пояснюють необхідністю відновлення історичної справедливості, адже Мазепа не лише був видатним державним діячем, а й сприяв розвитку Києво-Печерської лаври.

Про це повідомили в Київській міській раді. Відповідне звернення вже направлено на розгляд мера Києва Віталія Кличка.

Варто зазначити, що сучасна назва – Лаврська – з’явилася у 2010 році. До цього вулиця вже носила ім’я Івана Мазепи, але його було змінено за рішенням тодішньої влади.

Чому саме Іван Мазепа?

Гетьман Іван Мазепа відіграв ключову роль у розвитку Києво-Печерської лаври. Він фінансував будівництво та реставрацію багатьох храмів, серед яких Троїцька надбрамна церква, Церква Всіх Святих, а також виділив кошти на зведення нової кам’яної дзвіниці та великого дзвону для лаврських потреб.

“Іван Мазепа був не тільки одним із найвидатніших державних діячів в історії українського народу, але й меценатом, який активно розбудовував Лавру”, – наголосила депутатка Київради Олеся Пинзеник.

Це не перша спроба перейменування. У 2022 році кияни підтримали відповідну петицію, а ініціативу схвалив і Національний заповідник Києво-Печерська лавра.

Якщо рішення ухвалять, Київ поверне історичну назву одній із своїх центральних вулиць, віддавши належну шану видатному українському гетьману.

The post У Києві пропонують повернути вулиці Лаврській історичну назву first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини