У Києві «Спецжитлофонд» будує житлові будинки на вул. Качалова за 1 млрд грн

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.