У Києві “військові” втекли з ресторану, не заплативши за вечерю

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Фірма займається виробництвом машин та обладнання спеціального призначення і є одним із лідерів у цій галузі. Серед її власників є Дмитро Бут, екс-заступник начальника головного слідчого управління МВС України. Компанія штраф не визнає та намагається його скасувати через суд.

За інформацією ЗМІ, штраф був накладений через те, що “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” ще 2023 року мала закупити для ГУР 100 великокаліберних кулеметів у чеської фірми STV GROUP A.S. Проте контракт не було виконано, оскільки виявилося, що фірма надала неправдиві дані для отримання дозволу на імпорт. Сума держзакупівлі складала 71 938 440 грн. Саме на цю суму і була оштрафована “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” у 2024 р.

Свою провину компанія не визнала та звернулася до Київського окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправним рішення про накладення штрафу та скасувати його за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю.

Суд заяву ухвалив та відкрив справу. Перше засідання було призначене на вересень 2024 р., проте його розгляд було перенесено на 13 листопада.

У 2023 році було виділено значні кошти з державного бюджету на функціонування Верховної Ради України. Загалом 2,6 мільярда гривень було спрямовано на операційну діяльність парламенту, з яких 13,7 мільйонів гривень витрачено на організацію візитів делегацій за кордон. Проте важливо відзначити, що з цієї суми лише 109,4 мільйонів гривень було повернуто до державного бюджету.

У 2024 році обсяг фінансування роботи Ради зросли, і на ці цілі виділено 2 947,1 мільярда гривень. Варто зазначити, що з уведенням воєнного стану, Верховна Рада України веде роботу в умовах максимальної економії державних коштів.

• У 2023 році державні кошти на операційну роботу Верховної Ради України склали 2,6 мільярда гривень, з яких 13,7 мільйонів гривень було використано на організацію візитів делегацій за кордон.

• Загалом у бюджеті було передбачено понад 2,7 мільярда гривень для підтримки роботи парламенту, і з цієї суми витрачено близько 2,59 мільярда гривень, з яких частина була повернута до державного бюджету.

• У 2024 році на фінансування діяльності Верховної Ради було виділено майже 2,95 мільярда гривень.

• Варто відзначити, що з уведенням воєнного стану Верховна Рада працює в режимі максимальної економії державних коштів, що є важливим фактором у контексті ефективного використання бюджетних ресурсів.

Ситуація, що розгортається у Львові, стає предметом гучного скандалу, в якому принижені принципи чесності та законності. Активіст Віктор Глеба розголошує факти корупції: "Не можу мовчати, хоча інспектори просили їх 'не здавати'… С*ка! 20 тисяч баксів прямого хабаря очільнику ДІАМ від забудовника, за введення в експлуатацію НЕЗАКІНЧЕНОГО багатоквартирного будинку на вул. Кастелівці – вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючої будівлі у Львові".

Повідомлення редакції сайту 360UA NEWS підтверджує, що облаштунку ще не прибрали, а будівельні роботи ще тривають, але навіть це не завадило корумпованій системі діяти.

Гроші, що віддали за образу розуму, були передані "нагору" через фейкову активістку, яка маскується під патріотичні принципи, виявилася кіньми на обох фронтах – Данчук Ольгу Олегівну. Вона, на думку активістів, пов'язана з міністерством через свою львівську подругу Віту Павлів, що є співробітницею міністерства Козловської. Сплетеність інтриг показує, що корупційний запліт є надто густим.

Історія інциденту розкриває, як під час перевірки будівництва інспектори ДІАМ, у тому числі Костів Ростислав та Підківка Марта, виявили низку порушень, але особливо цікаво, як Олександр Новицький, голова ДІАМ, відразу ж взявся розв'язувати проблему після дзвінка від Ольги Данчук, що перебувала на місці в стані алкогольного сп'яніння.

Не менш важливою є реакція інспекторів, які, отримавши вказівки від Данчук, не взялися за розкриття правди, а більш того, приховали порушення за її наказами.

Такий круговорот корупційних зв'язків свідчить про глибоке занурення державних структур у систему хабарництва та взаємовигідних спільнощів, які підірвали довіру громадян до влади та викликали хвилю негативних емоцій серед громадськості.

Ситуація, що розгортається у Львові, стає ще більш складною, розкриваючи плетіння корупційних зв'язків на різних рівнях влади та підтверджуючи систематичні порушення законодавства.

На цей раз за вказівкою директора ДІАМ Новицького розгортається драматичний сценарій, у якому головний інспектор відділу, Бабич Світлана Вадимівна, залишаючись протежею Новицького, здійснює порушення законодавства та вчиняє протиправні дії, зокрема, видає неправдиві сертифікати готовності та надає фальшиві свідчення органам досудового слідства.

Світлана Бабич особисто дала вказівку інспекторам Костову та Підківці викреслити зауваження з актів, що свідчить про цілеспрямоване приховування фактів порушень. Після цього Ольга Данчук, яка вже стала символом корупції, надає Новицькому хабар у 20 000 доларів, за що отримує підтримку у вигляді видачі акту про прийом будівлі в експлуатацію.

Ці гроші, які символічно називаються "$20", мають не тільки матеріальну, але й символічну цінність. Вони стають платою за порушення закону та відображають систематичну корупцію в органах влади.

Виділення Новицьким такої суми для Світлани Бабич свідчить про глибокий рівень злочинності та непорушної віри в безкарність. Підписанням акту прийому-передачі Бабич приймає на себе всю відповідальність, але за її спиною стоїть ціла мережа корупційних зв'язків.

Не менш важливою є реакція громадськості та активістів, які моніторять дії посадовців і фіксують їхні порушення. Розкриття корупційних схем та виявлення зв'язків між посадовцями виявляється завданням суспільної безпеки.

Все це підкреслює необхідність системних змін у державних структурах та підвищення рівня відповідальності перед законом за порушення. Намагання Новицького та інших осіб зняти з себе відповідальність свідчить про відсутність прагнення до виправлення ситуації та підтверджує необхідність активної громадської підтримки в боротьбі з корупцією.

У результаті розглянутого випадку стає очевидним, що корупція пронизує різні рівні влади та відображається в діяльності посадовців, які вчиняють порушення закону з метою особистого збагачення. Виявлені факти свідчать про систематичне ігнорування норм чинного законодавства та безкарність в органах влади.

Потрібно негайно вжити заходів для боротьби з корупцією та забезпечення додержання закону на всіх рівнях влади. Громадськість має відігравати активну роль у моніторингу діяльності посадовців та розкритті корупційних схем.

Злочинні дії посадовців, які виявлені у даному випадку, потребують ретельного розслідування та відповідального покарання згідно з законом. Ті, хто порушують закон, мають нести наслідки своїх дій, щоб відновити довіру громадськості до владних структур та забезпечити правову державу.

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.