У Києві за пів року подорожчав кожен «квадрат» квартири на понад 7 тисяч гривень

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, розкрив обсяг свого звіту, який налічує понад 250 сторінок із безперечними доказами та фактами нападів на УПЦ, її храми та духовенство. Він рішуче виступив проти подальшого розгляду законопроекту 8371, який загрожує забороною на діяльність УПЦ.

"Цей законопроект, — наголосив адвокат, — це не просто ще одна юридична ініціатива. Це вияв мови ненависті, яка поглинає нашу державу. Напади на віруючих, їх вигнання зі святилищ, обмеження доступу до молитви — це порушення основних прав людини, які ми не можемо допустити".

Амстердам закликав уряд України припинити подальше розглядання цього законопроекту та відмовитися від політики, що розділяє націю. "Ми мусимо об'єднатися, а не підтуплювати клин між братами. Це єдиний шлях до миру та процвітання", — додав він.

Підкресливши незалежність УПЦ від Московського патріархату, адвокат нагадав слова митрополита Київського Онуфрія про несприйняття ідеології "русского мира". "Ми будуємо мир, який виходить від Бога, а не від політичних інтересів", — підкреслив він.

Амстердам також звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну. "Підтримка України не лише важлива для неї самої, а й для міжнародної спільноти, зокрема для США. Не можна відкидати своїх союзників у часи випробувань. Це питання довіри та міжнародної стабільності", — підкреслив адвокат у своєму повідомленні в соціальній мережі "Х".

У висновку можна зазначити наступне:

• Роберт Амстердам, адвокат Української православної церкви, представив звіт із доказами нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Звіт складається з понад 250 сторінок і містить безперечні факти та докази цих нападів.

• Амстердам закликав уряд України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який загрожує забороною на діяльність УПЦ. Він підкреслив, що цей законопроект є проявом мови ненависті та порушенням прав людини на свободу віросповідання.

• Адвокат наголосив на незалежності УПЦ від Московського патріархату та зазначив, що церква підтримує мир та відмежовується від політичних інтересів.

• Роберт Амстердам також звернувся до міжнародної спільноти, зокрема до Сполучених Штатів, з закликом підтримати Україну в її боротьбі за мир та незалежність.

Загальний висновок полягає в тому, що діяльність УПЦ має бути захищена, а подальші напади та обмеження її прав не можуть бути прийняті в цивілізованому суспільстві.

13 вересня цього року Лілія Бас, яка займає посаду посадовиці Пенсійного фонду Волинської області, оприлюднила дані про отримання дорогого подарунка — автомобіля MERCEDES-BENZ GLA 250 (2018) від свого сина Володимира Василя Баса. Він працює інспектором митного поста і задекларував цей подарунок на суму 750 тис. гривень. Такий жест не залишився непоміченим у суспільстві, оскільки сума є значною, а автомобіль належить до преміум-класу.

Це не перший автомобіль, який Володимир Бас надає своїй матері. У серпні 2024 року він також задекларував подарунок у вигляді електричного автомобіля VOLKSWAGEN E-Golf (2017), вартість якого становить 400 тис. гривень. Такі подарунки не можуть не викликати питань щодо джерел доходів та обґрунтованості таких значних витрат, особливо в контексті державних посад.

Цікаво, що вся родина пов’язана з прокуратурою Волині: Лілія — дружина, а Володимир — син прокурора Вадима Баса. Декларація сина практично порожня, і до цього він раніше не подавав декларацій. Хоча Бас-молодший має військову підготовку, він не служить у Збройних силах України.

Ситуація викликала суспільний резонанс через високі ціни на авто, подаровані чиновниці від близького родича, та відсутність прозорих джерел доходів для покупки дорогих транспортних засобів.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.