З ОАЕ до України екстрадували організаторку афери на 50 мільйонів

Прокуратура, відповідно до клопотання Державного бюро розслідувань, звернулася до суду з метою застосування запобіжного заходу у формі тримання під вартою та встановлення застави у розмірі 142 мільйонів гривень для колишнього військового комісара Одеської області, Євгена Борисова. Ця справа має велике значення для забезпечення правопорядку та боротьби з корупцією в Україні. За даними розслідування, Борисов, перебуваючи на посаді, зловживав своїм службовим становищем, допускаючи численні випадки корупційних дій та недобросовісного ведення справ у військовому відомстві. Його дії спричинили значну шкоду державним інтересам та фінансовим ресурсам. Тому вирішальне значення має забезпечення його відповідальності перед законом, а також захист суспільства від подібних порушень у майбутньому.

Цю інформацію надали у ДБР.

“Арешт та застава в розмірі 142 млн гривень,” — повідомили у відомстві.

Клопотання ДБР було направлено до Печерського районного суду Києва. Засідання суду відбудеться сьогодні, 30 травня.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Затримання сталося під час виходу з СІЗО, де Борисов перебував після внесення за нього застави.

Раніше Борисову було повідомлено про підозру у скоєнні злочинів за статтями Кримінального кодексу України: у придбанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких перевищує законні доходи (ст. 368-5); у неявці на службу без поважних причин у воєнний час (ст. 407, ч. 5); в ухиленні від несення обов’язків військової служби (ст. 409, ч. 4).

20 липня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило факти незаконного збагачення колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на суму 188 млн гривень.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.

"Альтіс-Холдинг", очолювана відомим підприємцем Олександром Глімбовським, стала об'єктом обговорення через підозри у неналежних практиках ведення бізнесу. Ця ситуація викликала резонанс, оскільки торкається важливих питань етики та законності у діловому середовищі України.

“Альтіс-Холдинг” – корпорація Олександра Глімбовського, чоловіком молодшої доньки якого є колишній головний фіскал країни Роман Насіров, а старшої – Андрій Гмирін, якого пов’язують із Дмитром Сенниченком, обвинуваченим у корупції, який сховався від слідства за кордоном, колишнім головою Фонду держмайна.

Експерти публічно озвучували відомості про те, що компанія, яка бере участь у тендерах проєкту “Велике будівництво” і отримала перший транш у розмірі 30% від заявленої вартості проєкту як передоплату, відправила всі 100% цих коштів компанії, відомій у певних колах як обнальний центр. Згідно з розслідуванням, озвучені оцінки в 30-40% вкрадених коштів занижені; реалістичною оцінкою є цифра в 70%. Виведення коштів здійснюється як через переведення в готівку, так і через офшори, однак використовується і новий спосіб – переказ у криптовалюту.

Транзакції, здійснені в такий спосіб, найскладніше відстежити, в Україні застосування криптовалюти надзвичайно розвинене, для довідки, до 2021 року загальна сума коштів, розміщена в активах такого роду, задекларована українськими депутатами (переважно з фракції “Слуга народу”), склала приблизно 3 млрд доларів США. Загалом, розслідувати ці порушення не видається складним завданням, оскільки схеми реалізації цих дій примітивні, однак, цьому заважає відсутність політичної волі.

Олександр Кубраков з урахуванням настільки карнавальної біографії, найімовірніше, був призначений міністром спеціально для “правильного” перерозподілу потоків. Оскільки складно трактувати призначення людини із сумнівним минулим на відповідальну ділянку, напередодні візиту Зеленського до США в серпні 2021 року, Кубракова в останній момент викреслили зі складу урядової делегації.

Додаткову вагу представленим вище відомостям сприяють розкриті пізніше факти, що стосуються згаданого серед підрядників “Великого будівництва” “Альтіс-Холдингу” та афілійованих із його власником Олександром Глімбовським – Гміріним Андрієм Анатолійовичем та, своєю чергою, пов’язаним із ним Дмитром Сенниченком.

Згідно з цими даними, Сенниченка та Гмиріна оголошено в розшук як підозрюваних у межах кримінального провадження No12020000000000236 від 11.03.2020 за фактом створення злочинної групи з метою заволодіння бюджетними коштами. Зокрема, НАБУ в оновленій підозрі закидає Сенниченку керівництво злочинною групою, що здійснила легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму понад 10 мільярдів гривень Олексій Гончарук, під час перебування прем’єром.