У Києві за пів року подорожчав кожен «квадрат» квартири на понад 7 тисяч гривень

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

Долінце пояснив, що пошкодження злітно-посадкових смуг, хоча і створює тимчасові перешкоди, не призводить до довготривалого ефекту. Ворог може швидко відремонтувати такі пошкодження або використовувати альтернативні майданчики для зльоту та посадки.

Долінце зазначив, що Росія нині неспроможна самостійно виробляти нові літаки, а ремонт пошкоджених літаків є дуже складним і тривалим процесом.

“Навіть пошкоджений літак виводиться з ладу на кілька місяців, а інколи й на кілька років. У разі серйозних пошкоджень його дешевше списати, ніж ремонтувати. Виробничих потужностей для виготовлення важких бомбардувальників Росія наразі не має. Таким чином, знищення значної частини літаків може залишити російську авіацію без стратегічних сил”, – пояснив експерт.

Він також уточнив, що військові аеродроми РФ мають досить живучу інфраструктуру, яка дозволяє відновлювати роботу після ударів. Відновлення може зайняти від кількох днів до тижнів, або ж використовуються мобільні комплекси для компенсації втраченої інфраструктури.

“Під’їжджає генератор, включається, і аеродром може працювати далі, хоч і не на повну потужність”, – додав Долінце.

28 липня ЗСУ знищили винищувач Су-30СМ і могли пошкодити ще один літак. На супутникових знімках було видно наслідки ударів.

Станом на 23 липня на аеродромі “Саки” базувалися дев’ять літаків Су-24, п’ять Су-30СМ, три Су-30СМ2 (один з яких не робочий) і ще один Су-30.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

Повна евакуація Києва у разі критичних проблем в енергетичній сфері є вкрай малоймовірною, а з технічної точки зору — практично нереалізованою для міста з багатомільйонним населенням. Таку позицію висловив енергетичний експерт, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, коментуючи поширені в публічному просторі припущення щодо можливого вивезення жителів столиці.

За словами фахівця, розмови про евакуацію Києва найчастіше виникають без розуміння реальних масштабів і складності подібного процесу. Йдеться не лише про транспорт чи організацію руху, а про комплексну систему рішень, яка включає логістику, безпеку, забезпечення житлом, медичною допомогою та базовими умовами для життя. Навіть у теорії реалізація такого сценарію потребувала б колосальних ресурсів і чіткої відповіді на ключове запитання — куди саме можна перемістити мільйони людей.

Рябцев підкреслив, що саме поняття евакуації в умовах мегаполіса часто використовується без розуміння логістики. Він зауважив, що подібні сценарії можуть обговорювати лише ті, хто не стикався з реальним плануванням і організацією таких процесів.

Як приклад експерт навів аварію на Чорнобильській АЕС, коли евакуація жителів Прип’яті, де проживали десятки тисяч людей, тривала кілька діб. За нинішніх умов, коли йдеться про мільйони мешканців Києва, подібні дії, за його оцінкою, є нереальними в принципі.

Натомість Рябцев закликає зосередитися на практичних рішеннях. У разі тривалої відсутності централізованого теплопостачання, на його думку, необхідно робити ставку на автономні джерела живлення. Зокрема, для багатоквартирних будинків, де немає перспектив швидкого відновлення тепла, можливе встановлення генераторів, які дозволять забезпечити електроопалення всередині будівель.

Ситуація в Києві залишається напруженою після січневих атак Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 призвели до того, що значна частина міста залишилася без тепла. Станом на зараз без опалення перебувають близько 400 багатоповерхових будинків.

Водночас перший віце-прем’єр Юлія Свириденко повідомила, що вже з вечора четверга в Києві можуть запровадити полегшені графіки подачі електроенергії, якщо не відбудеться нових атак на енергетичні об’єкти.