У Луцьку на стінах Кафедрального собору святої Трійці ПЦУ на фресках зобразили волинських бізнесменів

У підтримку національної безпеки та відновлення України після ворожих атак, Верховна Рада 11 квітня запросила на екстрене засідання віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафу Найєма. Ця ініціатива, яку оголосив народний депутат Ярослав Железняк, отримала широку підтримку, набравши 233 голоси при необхідних 150.

Парламент також ухвалив рішення провести засідання у четвер до 13:00, на що зголосилися 188 депутатів. У той же день рано вранці Російська армія вчинила напад на територію України, застосувавши понад 80 дронів та ракет, включаючи ракети "Кинджал". Головний удар був спрямований на Львівську область, а також сталися вибухи в Харкові та області. У місті спостерігаються перебої з електропостачанням. За попередніми даними, Повітряні сили ЗСУ вчасно виявили рух ракет ворога у напрямку Харкова.

Під час атак російські війська вибирають цивільні об’єкти як цілі з метою завдати максимальної шкоди та атакувати енергетичну інфраструктуру. У такі непередбачені часи спільні дії та вирішення стратегічних завдань мають надзвичайне значення для забезпечення безпеки країни та зміцнення її резистентності.

У контексті несподіваного нападу на Україну з боку Російської армії, важливою стає активна роль парламенту у забезпеченні національної безпеки та відновленні інфраструктури країни. Запрошення віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафи Найєма на екстрене засідання свідчить про серйозність ситуації та готовність діяти. Відновлення безпеки критичних об’єктів та координація дій у цей складний час мають вирішальне значення для забезпечення стабільності та захисту національних інтересів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під час обшуків у домівці Тетяни Крупи правоохоронці виявили значні суми готівки — $6 млн, а також $590 000 на рахунках у польському банку. Крім того, виявлено наявність нерухомості, зокрема готелів, земельних ділянок та будинків за кордоном, що, на думку слідства, може свідчити про незаконне збагачення.

Попри це, місцева облрада прийняла рішення продовжити контракт із Крупою, хоча її підозри у скоєнні фінансових злочинів ще не були остаточно розглянуті судом.

Поки триває розслідування, Тетяна Крупа продовжить виконувати свої обов’язки на посаді голови Хмельницької МСЕК. Водночас правоохоронці обіцяють ретельно перевірити її майнові статки та джерела доходу в межах кримінальної справи щодо незаконного збагачення.

Рішення облради продовжити контракт викликало дискусії серед місцевої громади та політичних експертів, оскільки воно може породити сумніви щодо прозорості та ефективності боротьби з корупцією в державних установах.