У Львівський області застрелили відомого кримінального авторитета “Джоніка”

На брифінгу, що відбувся 27 березня, президентка групи Renew Europe, Валері Айє, зробила важливе заявлення щодо залучення України до процесів співпраці з Європейським Союзом. Вона оголосила про запрошення президента України Володимира Зеленського для участі у самітах групи, а також надала можливість часткового включення депутатів партії “Слуга народу” до роботи цієї європейської фракції.

Renew Europe висловила намір надати депутатам “Слуги народу” можливість брати участь у парламентських засіданнях групи, що відкриє нові можливості для обміну досвідом та співпраці. Пропозиція також передбачає приєднання президента Зеленського до самітів лідерів країн-членів групи, що відбуваються у різних країнах Європи.

Крім цього, Renew Europe виявила готовність надати експертну допомогу “Слузі народу” для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу. Важливим аспектом цієї ініціативи є намір зблизити “Слугу народу” з парламентом Європарламенту та сім’єю Renew Europe.

Представники Європейського Союзу підтвердили, що ця ініціатива — це лише перший крок у співпраці з Україною, яка може сприяти подальшому розвитку відносин та підтримці на шляху до європейської інтеграції. Це дозволить почати спільну роботу навіть до надання Україні офіційного статусу спостерігача у Європейському Союзі, що підкреслює готовність до активної співпраці та підтримки з боку Європейського Союзу.

У заяві президентки групи Renew Europe Валері Айє про запрошення президента України Володимира Зеленського на участь у самітах групи та надання можливості депутатам партії “Слуга народу” взяти участь у роботі парламентських засідань групи і отримати експертну підтримку для підготовки України до переговорів про вступ до Європейського Союзу проявляється велика підтримка з боку Європейського Союзу та готовність сприяти подальшому європейському шляху України. Це відкриває нові можливості для співпраці, обміну досвідом та розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом. Окрім цього, ініціатива Renew Europe демонструє готовність залучати Україну до роботи з парламентськими структурами Європейського Союзу навіть до офіційного статусу спостерігача. Це важливий крок для сприяння європейській інтеграції України та підтримки на шляху до реформ та розвитку країни.

У неділю, 16 травня, на пункті пропуску «Шегині» вчинили затримання 33-річного підприємця на ім'я Тарас Ільницький, брат відомого львівського екс-прокурора, 31-річного Ростислава Ільницького. За попередньою інформацією, бізнесмена підозрюють у перешкоджанні роботі Збройних сил України. Виявлено, що Ільницький ігнорував розпорядження Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), відмовляючись вручати повістки своїм працівникам.

Личаківський районний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 121 тис. грн. Зазначимо, що брат затриманого Ростислав Ільницький наразі перебуває у розшуку. Досудове розслідування розкриває, що протягом кількох місяців Тарас Ільницький, який очолював ТОВ «МКС Бетон», активно заважав роботі Сихівського ТЦК.

Підприємець не виконав розпорядження ТЦК щодо повісток для одинадцяти працівників, а також відмовився надати повний список військовозобов'язаних працівників свого підприємства. Навіть після повторних вимог ТЦК в листопаді 2023 року Ільницький не співпрацював із службою.

Під час розслідування виявлено, що дев'ять військовозобов'язаних продовжували працювати на підприємстві, не зважаючи на оголошені відпустки, а представники ТЦК видали повістки 44 працівникам, які відмовилися приймати.

У свою чергу, Тарас Ільницький вказав, що заборону на отримання повісток від ТЦК наклав на нього його брат Ростислав Ільницький.

Директора компанії інформували про підозру ще 21 листопада 2023 року, а вже 30 листопада його розшукували міжнародно, оскільки він перебував за кордоном. Відповідно до матеріалів справи, Держбюро розслідувань провело три обшуки на території підприємства та вилучило документи. Згідно з аналізом порталу YouControl, «МКС Бетон» працює з 2010 року та спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. З початку грудня 2023 року посаду директорки компанії займає Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

Суддя Личаківського районного суду Сергій Яворський вирішив застосувати до Тараса Ільницького запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю сплатити заставу у розмірі 121 тис. гривень. Ухвалу можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Зазначимо, що Тарас Ільницький підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (згідно з частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України). Підприємцеві загрожує до восьми років позбавлення волі.

У результаті розгляду вищезгаданої статті виходить, що Тарас Ільницький, директор компанії "МКС Бетон", підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Він отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю внесення застави у розмірі 121 тис. гривень. Дане рішення можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Підприємець став обвинуваченим після проведення трьох обшуків на території свого підприємства, під час яких були вилучені документи. Варто відзначити, що компанія "МКС Бетон" діє з 2010 року і спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. На даний момент керівництво компанії здійснює Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

У випадку визнання вини Тарасу Ільницькому може загрожувати до восьми років позбавлення волі.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми зберігали перевагу завдяки інноваціям у використанні дронів — від Mavic до FPV-дронів і морських апаратів. Але ворог швидко переймає наші розробки та масштабує їх для власних потреб”, — пояснила Берлінська.

Росія активно впроваджує на своїх фронтах технології, розроблені українцями, тим самим зменшуючи розрив у технологічному оснащенні. В результаті, за словами Берлінської, на деяких напрямках Росія змогла навіть обігнати Україну, що ставить під загрозу подальшу ефективність українських військ у цій сфері.

Особливу проблему становить недооцінка українських інженерів на фронті, вважає Берлінська. Висококваліфіковані фахівці часто виконують завдання, не пов’язані зі створенням чи вдосконаленням технологій — працюють як водії, мінометники чи діловоди. Берлінська наголосила, що це втрата цінного ресурсу, оскільки ці люди могли б робити набагато більше, якби мали можливість реалізувати свої інженерні навички.

“Якщо у нас є рота інженерів, яка може утримувати позицію на кілька кілометрів, але в той же час має потенціал для виготовлення дронів, які можуть значно послабити сили противника, ми повинні використовувати їх саме за призначенням. Це не просто економія ресурсів, а можливість діяти розумніше”, — зазначила вона.

Розробник комплексів розвідки Андрій Липовий вважає, що Україна наближається до технологічного рівня Росії і навіть отримала певну “невелику перевагу” в деяких аспектах. На його думку, за умови правильного підходу Україна зможе закріпити своє лідерство в галузі безпілотних систем уже в 2025 році.

Однак для цього потрібні інвестиції в інженерний потенціал і належна організація людських ресурсів. “Війна дронів” між Україною та Росією демонструє, що, попри готовність інженерів до розробки нових технологій, необхідно забезпечити умови для реалізації їхніх ідей.

На думку експертів, Україна повинна інвестувати не лише в кількість дронів, але й у якість їхнього управління та інновації. В іншому випадку технологічне відставання від Росії може лише посилитися, ускладнюючи завдання військовим на фронті.

Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Ігор Гончарук міг не відобразити повністю свої активи та бізнеси членів родини у декларації. Антишахрайський проєкт «190» провів детальний аналіз майнового стану посадовця та його дружини і виявив потенційні невідповідності між поданими даними та реальною власністю родини.

Ігор Гончарук працює у ДБР із 2020 року, а до цього обіймав різні посади в органах прокуратури, де також займався розслідуваннями та контролем за дотриманням закону. Дослідження проєкту «190» акцентує увагу на важливості повної та прозорої декларації для посадовців, адже будь-які пропуски чи неповні дані можуть створювати ризики для довіри до правоохоронних органів і державних інституцій загалом.

Зокрема, журналісти звернули увагу на те, що пасинок слідчого – син дружини від першого шлюбу – з’явився в документах лише у 2024 році, хоча подружжя одружене з 2018-го. Протягом кількох років ця інформація не зазначалася в деклараціях.

Власного житла посадовець не декларує. Формально він зареєстрований у будинку матері в Одесі, однак фактично проживає в Києві. При цьому жодного житла в столиці – ані у власності, ані в оренді чи користуванні – у звітності не вказано.

Натомість його дружина Оксана Гончарук володіє трьома земельними ділянками в селі Мала Олександрівка Київської області загальною площею понад 24 сотки. Там триває будівництво житлового будинку площею 234 кв. м. Витрати на будівництво в декларації не зазначені.

Сім’я також користується автомобілями, вартість яких викликає сумніви. Сам Гончарук придбав Chevrolet Volt за 250 тис. грн, хоча ринкова ціна подібних авто вища. Його дружина їздить на електрокарі Tesla Model 3, оформленому через лізинг на її ж компанію.

Оксана Гончарук є власницею та керівницею кількох підприємств – зокрема ТОВ «Тубекс» і ТОВ «Аврора Трейдінг Груп», які брали участь у державних тендерах. Водночас, за даними журналістів, її частка в іншій компанії – ТОВ «АВ-Трейд» – у декларації чоловіка не відображена.

Окрему увагу викликає створений у 2022 році благодійний фонд «Квітуча нація». У відкритих джерелах відсутня інформація про його діяльність чи звітність.

За 2024 рік слідчий задекларував 1,4 млн грн зарплати. Готівкові заощадження родини становлять майже 2,4 млн грн. Водночас задекларовані доходи дружини виглядають значно меншими за обсяги активів, що також породжує питання щодо походження коштів.

Експерти зазначають, що в разі підтвердження неповного декларування йдеться про можливі порушення антикорупційного законодавства, які можуть стати предметом перевірок з боку НАЗК та правоохоронних органів.