Понеділок, 31 Серпня, 2026

У Львові планують створити меморіальний простір на честь Ірини Фаріон

Важливі новини

Нова система контрактів для військових: відстрочка за службу та підвищене фінансування

Міністр оборони України Михайло Федоров презентував деталі нової реформи,...

Гра у військових: від героїзму до ігрової залежності у лавах ЗСУ

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Україна стикається з дефіцитом ракет для ППО Patriot і німецьких Iris-T, попереджає Михайло Подоляк

Україна знову стикається з нагальною проблемою: ракети для систем ППО Patriot та німецькі Iris-T на межі вичерпання, повідомив Михайло Подоляк, радник глави Офісу Президента, у статті для The Guardian. "Запаси майже на межі вичерпання", — підкреслив він. За словами Подоляка, Росія використовує нову стратегію нападів на електростанції, запускаючи "до 10 або 12 ракет одночасно", обходячи системи Patriot та інші ППО. Згадується, що президент України Володимир Зеленський висловив потребу у 25 системах протиракетного оборони Patriot для захисту всієї країни. Наразі в Києві є лише дві, проте точна кількість залишається невідомою. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба звернувся до партнерів з проханням виділити Україні сім батарей. Раніше експерт видання Bild повідомляв, що ракети для "Патріотів" в Україні вже закінчилися. Тим не менш, європейські країни не поспішають з постачанням системи "Патріот" Україні.

З вищезгаданої статті видно, що Україна перебуває в складній ситуації щодо нестачі ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема систем ППО Patriot та німецьких Iris-T. Збройні сили країни опиняються під загрозою через нову тактику атак з боку Росії, яка між іншим включає масові обстріли електростанцій. Необхідність у сучасних системах протиракетного захисту наголошується як найважливіша, особливо у зв'язку зі зростаючими загрозами безпеки. Прохання до партнерів з метою надання допомоги у постачанні необхідного озброєння свідчить про необхідність швидкої реакції та підтримки міжнародного співтовариства в умовах гострої безпекової ситуації.

Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення

Миргородський міськрайонний суд Полтавщини засудив військового, який двічі самовільно залишив місце служби, до 5 років і 1 місяця позбавлення волі. Це рішення можна оскаржити протягом 30 днів. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, засуджений – киянин, мобілізований під час війни, який служив гранатометником у відділенні охорони. Перше порушення сталося 16 березня 2024 року. […]

The post Військовий, який двічі втік із частини, отримав 5 років ув’язнення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

З метою вшанування пам'яті Ірини Фаріон, української мовознавці, професорки та громадської діячки, у Львові на вулиці Томаша Масарика буде облаштовано меморіальний простір. Церемонія відкриття, що відбудеться 19 липня 2026 року, приурочена до другої річниці її трагічної загибелі, яка сталася внаслідок збройного нападу 19 липня 2024 року.

Львівська міська рада вже ухвалила відповідне рішення, що підкріплене ініціативою громадського об'єднання «Військово-волонтерська спілка “Лев’яче серце”». Відзначаючи значний внесок Фаріон у культуру, мовознавство та державотворення, новий меморіал покликаний не тільки зберегти її пам'ять, але й слугувати простором для публічних роздумів про її ідеї та діяльність.

За словами представників міської ради, меморіал стане сучасним громадським простором, де мешканці Львова, туристи та студенти зможуть не лише вшанувати пам'ять Фаріон, але й ознайомитися з її життям. Проект меморіалу розробила архітектурна команда Guess Line Architects, до якої увійшли колишні студенти Фаріон, що підкреслює особливий зв'язок між ними.

Автори проекту прагнуть, щоб меморіальна стела виконувала не лише естетичну роль, а й спонукала відвідувачів до глибоких роздумів про ідеї, які пропагувала Ірина Фаріон. Вони вважають, що основними поняттями, які відображатимуть її життєвий шлях, стануть «мова» та «нація», що будуть закладені в композицію стели.

Окрім самої стели, планується облаштування зеленого простору, де люди зможуть затриматися, поглибитися в історію життя Фаріон та роздумувати про її внесок в українську культуру. Архітектори зазначають, що поєднання архітектури з природою символізуватиме зв'язок між поколіннями.

Львівська міська рада також наголошує на тому, що новий меморіальний простір стане місцем для проведення пам'ятних заходів, акцій та вшанування річниць, пов'язаних із життям Фаріон.

Нагадаємо, що 19 липня 2024 року Ірина Фаріон стала жертвою збройного нападу біля свого будинку. Після важкого поранення лікарі не змогли її врятувати. Ця подія викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. Правоохоронці швидко відреагували на злочин, затримавши підозрюваного 25 липня 2024 року.

Ірина Фаріон була видатною мовознавцею, яка багато років навчала в Національному університеті «Львівська політехніка», а також активно займалася громадською діяльністю. Її внесок у розвиток української мови та культури залишив значний слід, і новий меморіал має на меті зберегти цю пам'ять для майбутніх поколінь, символізуючи незламність української ідентичності.

Останні новини