У ніч на 1 липня на Полтавщині зафіксували землетрус магнітудою 3,1

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

Міністерство захисту довкілля України визначило понад 200 перспективних проєктів з обробки різних видів відходів у всіх куточках країни. Однак для реалізації цих планів необхідно знайти значні фінансові ресурси у розмірі 160 млрд гривень або 4 млрд євро. На сьогодні в Україні працює 17 підприємств з переробки макулатури, 35 — з переробки пластику і ще 27 — зі склобоєм. Проте ці підприємства використовують лише 40% своєї потужності, і навіть змушені імпортувати сировину з інших країн.

Міністерство виконало значну роботу, аналізуючи проблеми кожного регіону та вивчаючи обсяги утворення відходів та їх склад. Проте вирішальним є те, щоб проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів не перетворилися на масовий імпорт відходів з Європи до України.

Наразі розроблено кілька першочергових проєктів. У Київській області планується будівництво двох нових сміттєпереробних заводів. В Івано-Франківській області планується побудувати 5 заводів, у Полтавській – 4 заводи, в Одеській – 7 заводів. Також у планах — регіони Закарпаття, Сумщина та Харківщина.

У висновку слід зазначити, що Міністерство захисту довкілля України визначило значну кількість перспективних проєктів з обробки відходів по всій країні. Проте для реалізації цих проєктів необхідно знайти значні фінансові ресурси. Існуючі підприємства з переробки відходів працюють на лише частину своєї потенціальної потужності, і навіть змушені імпортувати сировину з-за кордону. Завданням Міністерства є уникнення того, щоб проєкти з будівництва сміттєпереробних заводів не призвели до імпорту відходів з інших країн. Наразі розроблено кілька першочергових проєктів по різних областях України, спрямованих на забезпечення ефективної утилізації відходів та зменшення негативного впливу на довкілля.