У Полтаві чоловіку з російським прапором, який поранив двох людей ножем, скоротили строк ув’язнення

Україна відчуває небезпеку можливої поразки від Росії у 2024 році, як стверджує колишній командувач Об’єднаних сил Великої Британії, Річард Берронс. Ця поразка, за його словами, не полягатиме в повному військовому розгромі Збройних сил України (ЗСУ), а в психологічній відчутності, що перемога недосяжна. Він питає: "Чому люди продовжуватимуть боротьбу і піти на смерть, щоб захистити те, що вже неможливо захистити?" За словами Берронса, Україна наразі ще не дійшла до цієї точки, проте проблеми з боєприпасами, особовим складом і засобами ППО створюють загрозу можливого великого наступу Росії, який, за передбаченнями, може відбутися "у якийсь момент цього літа".

Берронс також зазначає, що однією з проблем ЗСУ є те, що російські війська можуть обирати напрямок свого головного удару, тоді як Україна змушена буде захищати всю лінію фронту, що перевищує її можливості. Експерти, опитані "БіБіСі", вказують на три найімовірніші напрямки атаки РФ – Харків, Донбас і Запоріжжя. Вони стверджують, що Харків є вразливим через своє розташування близько до російського кордону. Щодо Донбасу, конкретних напрямків атаки не вказано, але наголошується на важливості захисту міст Бахмут і Авдіївки. Запоріжжя, з своєю можливістю перерізати частину української логістики через Дніпро, також вважається привабливою ціллю для РФ.

Загалом, експерти вважають, що хоча Росія може мати певні успіхи у літньому наступі, до Дніпра вона не зможе вийти через нестачу великих чи ефективних сил. Проте вони попереджають, що це не означає кінця війни, адже Росія може обрати стратегічні напрямки для подальшої агресії.

У той же час, стратегічна мета Росії цього року, можливо, навіть не полягатиме у здобутті нової території. Згідно з аналізом, опублікованим у зазначеному джерелі, Росія може намагатися зірвати моральний і бойовий дух України та переконати її західних прихильників у тому, що війна в Україні – безнадійна справа. Такий підхід може мати серйозні наслідки для України, оскільки відчуття безнадійності та втрата підтримки з боку західних союзників можуть суттєво підточити її обороноздатність і міжнародний статус. Такий сценарій відображає важливість не лише військових зусиль, але й інформаційної війни та дипломатичних зусиль для збереження незалежності та суверенітету країни. У цьому контексті спротив і впевненість України та її партнерів у міжнародному співтоваристві виявляться ключовими факторами у відверненні загрози та збереженні миру і стабільності в регіоні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває важливі аспекти поточного геополітичного стану в Україні, зокрема, загрозу можливої агресії Росії та відповідні ризики для національної безпеки. Вона підкреслює необхідність не лише військових заходів, але й ефективного інформаційного та дипломатичного спротиву. Зазначається, що Росія може використовувати не лише військову силу, а й психологічний тиск для підірвання морального духу українського народу та переконання західних союзників у безвиході війни. Важливою відповіддю на ці загрози виступає єдність внутрішнього фронту та міжнародна підтримка, яка забезпечить Україні змогу протистояти будь-яким спробам порушення її територіальної цілісності та національної безпеки.

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).

Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову привернуло увагу громадськості через виявлені порушення у кошторисах та підозру у значному завищенні вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи, підписаний на суму 11,99 млн грн, виявився джерелом нового скандалу: в його специфікації журналісти знайшли ціну на природний пісок, що вдвічі перевищує середню ринкову. За попередніми підрахунками, лише на цій позиції потенційна переплата може сягати понад 3 млн грн.

Проєкт укриття давно привертає увагу контролюючих органів та ЗМІ через підозрілу динаміку вартості робіт і матеріалів. «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та офіційні державні довідники, зазначають, що така невідповідність не може бути випадковою. У документах замовника вказано ціну, яка значно перевищує вартість, зафіксовану в офіційних будівельних ресурсниках, а також середні ринкові пропозиції у регіоні та по країні.

13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

• за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м; • у Сумській області — 617 грн/куб. м; • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м; • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко. ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.

8 січня 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів України продало 460 гектарів земельних ділянок на полонині Боржава в Закарпатській області за 89,5 мільйона гривень. Земля була поділена на три окремі лоти, і для кожного з них були проведені окремі торги. Торги відбувалися за процедурою так званого голландського аукціону, що передбачає поступове зниження стартової ціни до того моменту, поки перший учасник не погодиться на покупку.

Цей формат аукціону зазвичай використовується для того, щоб заохотити учасників до швидкої реакції та вирішення питання про купівлю на вигідних умовах. Однак у даному випадку кожен із трьох аукціонів зібрав лише одного учасника, що фактично дозволило кожному з них придбати ділянки за мінімально можливими цінами. Таким чином, усі три лоти були викуплені за значно нижчими ставками, ніж можна було очікувати на ринку землі в Закарпатті.

Так, Андрій Вінграновський придбав ділянку площею 26,7 гектара за 5,4 мільйона гривень при стартовій ціні 10,4 мільйона, а також лот у 199,1 гектара за 39,1 мільйона гривень замість початкових 75,2 мільйона. Ще 234,77 гектара за 45 мільйонів гривень при стартовій ціні 88,2 мільйона викупив Ігор Власюк.

У підсумку середня ціна однієї сотки землі в Карпатах склала близько двох тисяч гривень. Для порівняння, ще в листопаді 2024 року АРМА публічно заявляло, що очікує отримати від продажу цих земель понад один мільярд гривень.

Згідно з даними сервісу Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником компанії «Омбрі Інвестмент», яка входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк, який придбав найбільший лот, є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціаром якого також є Вінграновський.

Раніше, у серпні 2025 року, журналісти Bihus.Info повідомляли, що Сергій Льовочкін планує будівництво великого гірськолижного курорту «Боржава» саме на цій території. Продаж землі через АРМА фактично відкрив шлях для реалізації цього проєкту.

Таким чином, сотні гектарів карпатської полонини, яку екологи роками намагалися захистити від забудови, перейшли до структур, пов’язаних із впливовою політично-бізнесовою групою, за цінами, які у десятки разів нижчі від раніше озвучених державою очікувань.