У Раду подали законопроєкт, щоб мобілізовані обвинувачені не уникнули відповідальності

Генеральний глава Збройних Сил України, Олександр Сирський, висловив серйозну турботу щодо складної воєнної обстановки, що склалася в районі Куп'янська. За останніми даними, російські війська проводять активні дії з метою прориву українських оборонних ліній. Офіційний представник військового відомства повідомив, що противник веде наступ з двох напрямків, що призводить до загострення бойових дій та зростання напруги в районі. Незважаючи на це, українські військові продовжують активно відстоювати свої позиції, демонструючи високий рівень бойової готовності та відданості обороні своєї країни.

«Противник намагається прорвати оборону наших військ із двох напрямків. Тривають запеклі бої. Незважаючи на всю складність ситуації, у нас є шанси змінити обстановку на нашу користь. І сили оборони роблять для цього все можливе”, – пише головком.

Тим часом російські військові пабліки повідомляють, що РФ атакує на схід від села Синьківка і просувається на південь від Вільшани. Українські джерела цього не підтверджували.

Напередодні український військовий під Куп’янськом заявив , що їх відправили в непродуманий штурм, який закінчився великими втратами, а поранених довго не евакуювали.

В Україні формується масштабний корупційний скандал, який охоплює одразу дві стратегічні галузі — систему охорони здоров’я та енергетичний сектор. Обидва напрями мають прямий вплив на якість життя мільйонів громадян, а тому оприлюднені факти викликають гостру суспільну реакцію. За матеріалами звернень, аналітичних довідок і заяв громадян, йдеться про можливі узгоджені дії посадовців державних органів із великим бізнесом.

У медичній сфері під підозрою опинилися окремі представники Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я. За наявною інформацією, вони могли перебувати у змові з провідними фармацевтичними виробниками, що домінують на українському ринку. Мова йде про ймовірне лобіювання конкретних препаратів, маніпуляції з державними закупівлями та створення умов, за яких конкуренція фактично усувалася. Наслідком таких дій могли стати завищені ціни на ліки та обмежений доступ пацієнтів до альтернативних, інколи дешевших засобів лікування.

Попри серйозність викладених фактів, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва Олена Хардіна відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвала №761/36319/25 від 25 листопада фактично заблокувала початок офіційного розслідування заявлених порушень.

Паралельно з цим, у фокусі опинилася ще одна можлива організована група — цього разу на перетині урядових структур і енергетичного сектору. У матеріалах згадуються міністр енергетики Сергій Гринчук, його попередник і нинішній очільник Мін’юсту Герман Галущенко, колишній в.о. міністра Юрій Вітренко, а також керівництво ДАЗВ і НЕК «Укренерго». Вони могли бути причетними до схеми привласнення коштів, виділених на реконструкцію повітряної лінії 330 кВ «Чорнобильська АЕС – Славутич» — об’єкта, що має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

За інформацією заявників, замість виконання зобов’язань з модернізації інфраструктури, посадовці сприяли зриву тендерних робіт, переводили фінансування через підконтрольні структури та створювали умови для подальшої легалізації коштів через конвертаційні центри. Схема, за попередніми даними, включала ухилення від сплати податків, «відкати» чиновникам ДПС та Держаудитслужби, а також надання неправомірної вигоди для приховування порушень.

Обидві історії — у медицини та енергетиці — мають спільний знаменник: концентрація рішень у руках вузьких груп, відсутність належного контролю й системна монетизація державних повноважень. Якщо обставини підтвердяться, йдеться про один із наймасштабніших корупційних вузлів часів війни, який одночасно зачіпає доступність ліків і стійкість енергосистеми.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однак, крім аспекту, пов’язаного з війною, повернення до влади Трампа може серйозно вплинути і на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

Зокрема й на долю Зеленського.

У політичних колах з цього питання існує дві прямо протилежні точки зору.

За однією з них, Трамп ненавидить Зеленського, а тому відносини між ними будуть дуже погані, аж до примусу президента України до відставки.

Друга точка зору свідчить, що у Зеленського дуже непоганий контакт з обраним президентом США, а тому проблем великих на Банковій не очікують. Навпаки – розраховують скористатися приходом Трампа, щоб обнулити вплив пов’язаних з американським посольством і Демпартією грантових активістів, громадських діячів, медіа та політиків. Ця група час від часу псує життя Офісу президента, вимагаючи якихось реформ і звинувачуючи в недостатній боротьбі з корупцією, постійно апелюючи при цьому до західних структур.

В ОП вважають, що за Трампа ця група втратить підтримку американського держапарату. Також там розраховують, що новий президент змінить посла США в Києві Бріджит Брінк, яка цими активістами опікується, чим дратує Банкову до такої міри, що Зеленський навіть ставив перед Блінкеном питання про її відкликання. Блінкен відповів відмовою, але за Трампа в ОП з’являється шанс домогтися свого.

Щоправда, джерела припускають, що проблеми у Зеленського і у Єрмака можуть початися, якщо вони відкинуть затверджений Трампом план завершення війни. Однак імовірність цього джерела оцінюють як мінімальну.

«Якщо Трамп і Держдеп затвердять план зупинки війни по лінії фронту з мораторієм на вступ України до НАТО і на це буде згоден Путін, то ймовірність того, що Зеленський піде у відмову близька до нуля. Не в тому становищі зараз країна, щоб відмовити своєму головному партнеру, без підтримки якого продовжувати війну буде практично неможливо. Інше питання, що «яструби» в республіканській партії можуть переконати Трампа відмовитися від планів зупинки війни в Україні та продовжувати її фінансувати, але це окрема історія. У будь-якому разі Зеленський рухатиметься в межах стратегії Вашингтона» , – каже джерело.

Окремий аспект – церковне питання. Напередодні виборів низка чільних представників команди Трампа, включно з кандидатом у віце-президенти Венсом, засуджували ухвалений Верховною Радою закон, який відкриває дорогу до заборони УПЦ. І, за даними джерела, не виключено, що цю тему у Трампа тепер знову порушать, спонукаючи українську владу скоригувати свою церковну політику.

У той же час, будь-які зміни в політиці Вашингтона щодо Києва можливі тільки в одному випадку – якщо Трамп зможе взяти під свій контроль Держдеп і держапарат, чого йому не вдалося у свій перший термін, коли зовнішній курс США, зокрема і щодо України, продовжувала визначати, по суті, колишня команда, пов’язана з Демпартією. А тому ніяких особливих змін у цьому курсі не було. Як буде цього разу – побачимо після 20 січня, коли Трамп повернеться в Білий дім.

Ну а поки що, не чекаючи інавгурації нового президента, до Вашингтона потягнулися «ходоки» і від української влади, і від різних груп впливу, які намагаються встановити контакт із командою Трампа, лобіюючи свої питання.

Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок щодо колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова, засудивши його до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Суд визнав Насірова винним у діях, які завдали значної шкоди державним інтересам і стали частиною корупційної схеми, організованої на користь ексдепутата Верховної Ради Олександра Онищенка, котрий нині перебуває в розшуку.

Насіров був затриманий безпосередньо в залі суду, після оголошення вироку, що стало логічним завершенням тривалого судового процесу. Судова колегія у складі Ігоря Строгого, Лесі Федорак та Віктора Ногачевського погодилася з аргументами прокурорів, які зазначили, що дії Насірова, пов'язані з видачею фіктивних податкових пільг, мали на меті сприяння незаконним фінансовим інтересам Онищенка, що призвело до значних втрат для державного бюджету.

Суд призначив покарання — шість років позбавлення волі та штраф 17 тисяч гривень, що є максимальною межею санкції статті. Окремо Насірову заборонено протягом трьох років обіймати посади в органах влади, місцевого самоврядування та на держпідприємствах, які пов’язані з управлінськими функціями. Після оголошення вироку суд постановив взяти його під варту негайно, просто у залі.

Що стосується інших фігурантів. За даними журналістів, ексчиновника ДФС Володимира Новікова засудили до чотирьох років ув’язнення з таким самим штрафом і забороною обіймати посади. Водночас Центр протидії корупції стверджує, що Новікова суд визнав невинуватим, і пише про його виправдання. Тобто наразі є суперечливі повідомлення щодо статусу другого обвинуваченого.

Юридично вирок іще не набрав чинності. Далі — апеляція. Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо цього не станеться вчасно, Насіров може уникнути покарання через сплив строку давності. Саме на цьому наголошують в Центрі протидії корупції, називаючи таймінг критично важливим.

Це рішення стало кульмінацією однієї з найвідоміших корупційних справ останніх років — так званої «газової справи Онищенка». Справу слухали більше шести років, і вона включала понад двісті судових засідань. Суть підозри — у тому, що керівництво ДФС штучно «розстрочувало» платежі компаніям Онищенка, фактично дозволяючи їм уникати негайної сплати обов’язкових платежів за користування надрами.

Окремий епізод, який викликав суспільний резонанс під час розгляду справи, — спроба захисту зупинити процес, посилаючись на мобілізацію Насірова. У квітні захист заявив, що обвинувачений нібито зарахований до військової частини. Підставою стала довідка військово-лікарської комісії від 30 січня 2025 року. Уже наступного дня Збройні сили України скасували цей наказ, вказавши, що документ про призов був виданий протиправно.

Поки що Насіров перебуває під вартою за рішенням ВАКС і формально вважається засудженим до шести років ув’язнення. Але його юридичний статус залишається неповним до рішення Апеляційної палати ВАКС. Саме темп апеляції — і питання строку давності до квітня 2026 року — стане тестом не лише для самого обвинуваченого, а й для репутації антикорупційної системи загалом.