У Самборі 6-річний хлопчик випадково поранив 4-річну сестру з пневматичної гвинтівки

У зверненні до парламенту, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виклав на стіл проблему дефіциту особового складу у військах, яка стає критичною для національної безпеки України. Зокрема, він зазначив, що на передовій оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке він очолює, відчутний великий недостаток в особовому складі. Такий стан речей серйозно обмежує їх можливості на фронті та підвищує загрозу для національної безпеки.

Содоль пояснив, що відділення, які традиційно складалися з 8-10 осіб, зараз змушені діяти лише з 2-4 бійцями. Це призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючої загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він наголосив, що основне навантаження падає на плечі бійців механізованих та піхотних підрозділів, та зазначив, що з недостатньою кількістю бійців у військових частинах стає складніше забезпечувати ефективну оборону на всьому фронті.

У своєму виступі він висловив обурення тим, що відповідні бригади примусово обороняють значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни. Його виступ був спрямований на те, щоб привернути увагу до цієї серйозної проблеми та вжити невідкладних заходів для її вирішення в інтересах безпеки України.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ перед парламентом України відзначається серйозна проблема дефіциту особового складу в армії, особливо на передовій угрупуванні військ "Хортиця". Недостатня кількість військовослужбовців серйозно обмежує можливості оборони та підвищує загрозу для національної безпеки, особливо у зв'язку з появою нових технологій у воєнній сфері.

Зазначається, що бійці, які зазвичай мали діяти в складі 8-10 осіб, тепер працюють у складі 2-4 осіб, що суттєво погіршує ефективність оборони. Також відзначається необхідність прийняття законопроекту про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та гарантування ефективної оборони країни.

Висновок полягає у тому, що вирішення проблеми дефіциту особового складу українських Збройних Сил є надзвичайно важливим для збереження національної безпеки та суверенітету країни. Необхідні невідкладні заходи з мобілізації ресурсів для забезпечення адекватного захисту території та відстоювання національних інтересів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.