У Сновській громаді на Чернігівщині вирубали 2,5 га лісу без дозволів та документів

Інформаційний простір сколихнула заява народного депутата Ярослава Железняка про те, що міністр енергетики Герман Галущенко нібито провів ніч у заарештованому маєтку, який раніше належав колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку. За словами депутата, цей епізод стався напередодні обшуку, що його проводило Національне антикорупційне бюро України, що лише посилило резонанс ситуації.

Маєток, у якому, за твердженнями Железняка, перебував міністр, перебуває у віданні Агенції з розшуку та менеджменту активів. Цей статус передбачає чітку заборону на приватне користування, проживання чи тимчасове перебування сторонніх осіб без законних підстав. Будівля є одним із арештованих активів, що були вилучені у колишніх високопосадовців після втечі та відкриття кримінальних проваджень, тому контроль за її використанням має бути максимально суворим.

Як стверджує нардеп, у жовтні Галущенко терміново залишив будинок у Царському селі, однак безпосередньо перед обшуком знову там з’явився й провів ніч. Саме цей об’єкт і став однією з адрес, до яких прийшли детективи НАБУ.

Йдеться про маєток ексміністра МВС часів Януковича Віталія Захарченка. Він арештований ще з 2021 року та переданий в управління Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Користування цим майном заборонено, а будь-який доступ до нього має відбуватися виключно під контролем правоохоронців.

За даними джерел Железняка, ключі від будинку знаходилися у силовиків, а клопотання про арешт свого часу подавало Державне бюро розслідувань.

Перший конкурс АРМА для передачі маєтку в управління відбувся лише у вересні–жовтні 2025 року, однак претендентів не знайшлося. Формально об’єкт мав залишатися незаселеним.

Як міністр енергетики Герман Галущенко та його заступник Ярослав Гринчук опинилися у заарештованому будинку — наразі невідомо. Розглядаються кілька можливих версій: доступ через правоохоронні органи, використання статусу посадовців або втручання так званого «бек-офісу».

Железняк додає, що ця історія має додатковий контекст: тривалий час діяльність АРМА, за даними низки журналістських розслідувань, перебувала під впливом бізнесмена та медіаменеджера Тимура Міндіча — одного зі співвласників «Кварталу 95» і фігуранта гучних корупційних записів.

Наразі офіційні коментарі від міністра енергетики, його заступника, АРМА чи правоохоронців відсутні.

Новий законопроєкт щодо мобілізації військовослужбовців, які згадалися перший контракт із ЗСУ, пропонує значні пільги у сфері житлових умов. Згідно з цим законопроєктом, такі військові матимуть право на компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом. Це означає, що половину витрат на придбання житла вони зможуть отримати у вигляді компенсації, що становить серйозну пільгу для них.

Але це ще не все. По законопроєкту, військовослужбовцям також обіцяють додаткову виплату у розмірі 100 тисяч гривень після першого року служби і таку саму суму після другого року. Ці виплати будуть проводитися через державну компанію "Укрфінжитло", яка обслуговує державну іпотечну програму "єОселя".

Детально про "єОселя": ця програма передбачає можливість отримання житла за пільговими умовами. Наприклад, позичальникові потрібно мати лише 20% вартості житла як початковий внесок, максимальний термін кредиту — 20 років, а процентна ставка для військовослужбовців — лише 3%. Проте, умовою є обов'язкове страхування нерухомості.

Важливо зазначити, що пільгову іпотеку можуть отримати лише ті, хто не має власного житла або житло яких не перевищує встановлену площу: 52,5 кв.м. на одного члена сім'ї, плюс 21 кв.м. на кожного наступного члена сім'ї.

Цей законопроєкт, очевидно, призначений стимулювати українців до військової служби, забезпечуючи їх значними пільгами у сфері житлових умов. Проте, він також створює значні фінансові витрати для державного бюджету, якщо кількість бажаючих скористатися пільговою іпотекою серед військовослужбовців сягне десятків або сотень тисяч осіб.

У висновку можна зазначити, що новий законопроєкт про мобілізацію військовослужбовців пропонує значні пільги у сфері житлових умов для тих, хто уклав перший контракт із ЗСУ. Військові матимуть можливість отримати компенсацію 50% від першого внеску за житловим кредитом, а також додаткові виплати через державну компанію "Укрфінжитло". Програма "єОселя" надає можливість отримати житло за пільговими умовами, з обов'язковим страхуванням нерухомості. Проте, право на пільгову іпотеку мають лише ті, хто не має власного житла або має нерухомість обмеженої площі. Цей законопроєкт спрямований на стимулювання українців до вступу в армію, пропонуючи значні пільги у сфері житлових умов. Однак, він може стати навантаженням на державний бюджет у разі великої кількості осіб, які бажають скористатися пільговою іпотекою.

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.