У столиці триває обговорення кандидатів на посади голів райдержадміністрацій

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

В Одесі набирає обертів публічне обговорення способу життя Дар’ї Кочуріної — дружини посадовця податкової служби Дмитра Хандусенка. Особливу увагу містян і медіа привернув автомобіль Bentley Continental GT, яким користується жінка. Орієнтовна вартість такого авто сягає близько 400 тисяч доларів, що виглядає непропорційно до задекларованих доходів державного службовця.

Шлюб Дмитра Хандусенка з Дар’єю Кочуріною було укладено 18 грудня 2024 року. Дружина податківця позиціонує себе як бізнес-леді та є власницею бренду одягу Lior. Саме підприємницька діяльність жінки, згідно з деклараційними даними, стала ключовим джерелом доходів сім’ї. Зокрема, значну суму принесла операція з продажу майнових прав бренду «Ліор Україна» підприємниці Ірині Гречці. В результаті цієї угоди Дар’я Кочуріна отримала понад 4,1 мільйона гривень.

Згідно з поясненнями, Bentley належить колишньому чоловіку Дар’ї, який повернув автомобіль після розлучення. Також жінка пояснила питання боргів та переписку нерухомості через угоди з Іриною Гречкою.

Історія доходів Дмитра Хандусенка демонструє стрімкий ріст фінансового стану. Ще 10 років тому податківець мав лише Toyota Avalon та скромну зарплату, а з 2021 року доходи різко зросли завдяки подарункам від родини, продажу майна та підприємницькій діяльності. Хандусенко заснував кілька ТОВ, отримав значні кошти від продажу криптоактивів і нерухомості.

Нині родина має широкий автопарк, включно з Lexus RX350 та новим Range Rover, оформленим у лізинг через фірму батька, а нерухомість податківця охоплює квартири та земельні ділянки в Одесі та передмістях. Фінансові операції та активи родини демонструють різке збільшення статків за останні роки та значне зростання матеріальної забезпеченості Дар’ї Кочуріної порівняно з чоловіком.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Їхнє знайомство розпочалося з листування в соцмережі. Раміна першою проявила ініціативу, запросивши майбутнього коханого на побачення. Перша зустріч пари відбулася на ковзанці, після чого вони прогулялися в лісі.

“Я боялася стосунків з військовим, адже тільки почала знімати репортажі про війну. Але вирішила ризикнути і написала йому першою”, – зізналася Раміна.

Впродовж тривалого часу військовий приїздив до Києва на один день, щоб побачитися з журналісткою. Стосунки розвивалися повільно, і саме Раміна першою зробила крок, запропонувавши перейти на новий етап – вона ініціювала перший поцілунок.

Через службу обранець Раміни рідко має змогу приїздити додому, тому їхні зустрічі обмежені періодами його відпусток або відряджень. Втім, за словами журналістки, це не заважає їм будувати міцні стосунки.

“Зараз я щаслива і зовсім не шкодую, що була ініціатором наших відносин”, – зізнається блогерка.

Раміна також поділилася, що для неї було важливо, аби її партнер був або безпосередньо залучений у війну, або підтримував її інтелектуально. Вибір військового був водночас викликом і рішенням, яке вона прийняла свідомо.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, попит на операторів БПЛА залишається стабільно високим, а також актуальними є вакансії з обслуговування військової техніки та озброєння. “Ми щотижня відстежуємо цю динаміку. Бувають сплески за тими чи іншими напрямками. Традиційно популярні оператори БПЛА, посади, пов’язані з обслуговуванням військової техніки, штабні посади, логістика”, — зазначив Бежевець.

Він підкреслив, що ЗСУ потребують добровольців, особливо тих, хто може займатися обслуговуванням військової техніки та різних видів озброєння, тобто стрілецьких позицій та операторів. “Понад 6500 українців уже скористалися можливістю долучитися до Сил оборони через рекрутингові центри,” — додав він.

В Україні наразі працює 39 рекрутингових центрів. Бежевець уточнив, що період працевлаштування за мобілізацією триває лише кілька днів, а за контрактом — трохи довше через необхідність збору більшої кількості документів.

Останнім часом рекрутинг у ЗСУ зазнає змін. 17 вересня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12023, який передбачає створення Центру рекрутингу іноземців. Цей крок дозволить іноземцям та особам без громадянства проходити військову службу в ЗСУ.

Завдяки цим ініціативам та новим можливостям, процес рекрутингу в ЗСУ продовжує вдосконалюватися, зокрема в напрямку залучення кваліфікованих спеціалістів, необхідних для зміцнення обороноздатності України.