У Тернополі президентом спортивної асоціації став фігурант справи про мільйонні махінації

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Зокрема, увагу привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК.

З початку 2022 року судді ОАСК, які не брали участі в судовому процесі, отримали понад 99 мільйонів гривень. Це викликало обурення, адже паралельно з цим районні та Господарський суди Києва витратили більше 76 мільйонів гривень на оплату праці суддів, які також не працювали під час війни.

Офіційна інформація з ОАСК свідчить, що, незважаючи на ліквідацію, в суді залишилося 47 суддів, які протягом 2,5 років отримали близько 95 мільйонів гривень. Ці суми включають зарплату для суддів, які формально не мають повноважень, але продовжують бути у штаті суду.

Після набуття чинності закону 15 грудня 2022 року, всі справи були передані до нового Київського міського окружного адміністративного суду, а ОАСК припинив свою діяльність. Тим не менш, судді продовжували отримувати заробітну плату, хоча й не виконували свої обов’язки. Наприклад, голова суду Павло Вовк, не розглядаючи жодної справи в 2023 році, заробив близько 1,9 мільйона гривень, порівняно з 2 мільйонами гривень у 2022 році, коли суд ще функціонував.

У Україні наразі існує більше 480 суддів, які фактично не виконують своїх обов’язків, проте продовжують отримувати заробітну плату. Кожен з них обходиться бюджету в середньому в понад 1,2 мільйона гривень на рік. Це викликано різними причинами, включаючи закінчення терміну повноважень, реорганізацію суду, відсторонення за правопорушення, мобілізацію до армії, затримки з прийняттям присяги або проходженням суддівської підготовки.

Також, важливо зазначити, що причини неактивності суддів можуть бути пов’язані із затримками в адміністративних процесах або особистими обставинами, такими як декретна відпустка, хоча остання причина рідко призводить до значних витрат на утримання суддів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Йдеться про важкі колісні бронемашини MRAP, яких Київ отримав 26 штук – з обіцяних до кінця року 400.

Міноборони Німеччини планує поставити решту машин наступного року. Під їхнє виробництво влада ФРН виділила 315 мільйонів євро.

Причина затримки поставок – «несвоєчасний дозвіл США на експорт автомобільних комплектуючих», а також неозвучені проблеми у німецького виробника – компанії Flensburger Fahrzeugbau.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула вражаючу підтримку, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Це важливий сигнал українського суспільства щодо необхідності активної мобілізації кадрів у ключових сферах державного управління та правоохоронної системи.

Зокрема, ініціатор петиції висловив пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні структури та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це не лише стимулюватиме реінтеграцію військовослужбовців у мирне життя, але й забезпечить підвищення кваліфікації та професійну підготовку кадрів у сфері державного управління.

Цікаво, що попередня подібна ініціатива від народного депутата Дубінського зіткнулася зі значною відмінністю у часових рамках та рівні підтримки. Петиція №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво відзначити, що хоча ця петиція перебуває "на розгляді" президента Зеленського вже 4,5 місяці, її реалізація поки що залишається у сфері обговорення.

Дані порівняння свідчать про зміну в уявленнях громадян щодо необхідності мобілізації кадрів у сфері державного управління. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про зростання свідомості та активності громадян у важливих питаннях державного будівництва.

Українська громада віддавна виявляє зацікавленість у покращенні діяльності державних установ та правоохоронних органів. Швидкість з якою набирається підтримка петиції про мобілізацію кадрів бюджетної сфери, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростання усвідомленості громадян щодо важливості залучення досвідчених фахівців до роботи в державних структурах. Надання переваги в прийомі на роботу військовим, які демобілізувалися, також відображає бажання сприяти їхній реінтеграції в цивільне життя та підтримувати їхню професійну адаптацію. Ці позитивні тенденції свідчать про активну громадянську позицію та готовність українців до змін у системі державного управління на благо країни.