У Верховній Раді пропонують підвищити компенсації депутатам за оренду житла до 27 тисяч гривень

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно зі слідчими матеріалами, колишній керівник не забезпечив належної оцінки ризиків для об’єктів метро і не ініціював регулярних перевірок технічного стану тунельних конструкцій. Це призвело до руйнації окремих елементів тунелів, появи тріщин у стінах, а також порушення гідроізоляції, що викликало підтоплення та утворення сталактитів. Внаслідок цієї ситуації 8 грудня 2023 року довелося призупинити рух поїздів на відрізку між станціями “Либідська” та “Деміївська”.

Розрахунки показали, що за три місяці простою Оболонсько-Теремківська лінія завдала бюджету Києва збитків на суму понад 138,5 млн грн, а також призвела до недоотримання доходів підприємства в розмірі близько 26 млн грн. Під час досудового розслідування було проведено низку експертиз, зокрема пожежно-технічну, будівельно-технічну та економічну, які підтвердили неналежний технічний стан тунелю.

Віктор Брагінський, який керував Київським метрополітеном майже 10 років, потрапив у центр уваги після розслідування журналістів Bihus.info. Виявилося, що його мати, пенсіонерка, володіє дорогими квартирами, а колишня дружина будує дачу в елітному передмісті, що не відповідало офіційним деклараціям. Після заклику мера Києва Віталія Кличка Брагінський подав у відставку 15 березня 2024 року.

Подільська окружна прокуратура міста Києва висунула колишньому керівнику обвинувачення за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за службову недбалість з тяжкими наслідками. Оскільки він не з’явився на виклик, підозра була надіслана на його офіційну адресу, а правоохоронні органи проводять заходи для встановлення його місцеперебування.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За словами Шмигаля, ці кошти Україна почне отримувати за рахунок заморожених російських активів. Перші 1 мільярд доларів надасть Світовий банк у вигляді безповоротного гранту з фонду FIF, який сформовано за участю США в рамках ініціативи G7. Інші 1,05 мільярда доларів будуть надані у вигляді позики під гарантії урядів Японії та Великої Британії.

Прем’єр-міністр зазначив, що Україна виконала всі необхідні умови для отримання цих коштів. Він також подякував міжнародним партнерам за підтримку у процесі економічного розвитку та відновлення країни після війни.

Ці кошти є важливим етапом у фінансовій підтримці України, особливо в контексті економічних викликів, спричинених російською агресією. Підписання угод із Світовим банком стане важливим кроком на шляху до стабілізації фінансової ситуації в країні.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам відмітив, що згідно зі зібраним звітом, який складає понад 250 сторінок, документовані факти нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. Цю інформацію він розкрив у своєму відеозверненні. Також він знову висловив заклик до української влади про утримання від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборонити діяльність УПЦ. "Цей законопроект є виявом мови ненависті. Атаки на вірян у часи війни, їх вигнання зі святинь, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю, націлювати братів проти братів", — проголосив Амстердам. Також адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом. "Українська православна церква не тільки не підтримує, але і відкидає ідеологію 'русского мира'. Більше того, позиція церкви щодо цих ідей вже була публічно висловлена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: 'Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир'. УПЦ повністю ідентифікує себе з державою Україна та закликає до її захисту від першого дня російського вторгнення", — прокоментував він позицію церкви. Крім того, сьогодні Роберт Амстердам звернувся з закликом до Сполучених Штатів Америки з проханням про підтримку України. "Особисто від себе: підтримка України є критично важливою не лише для України, але й для Америки. Як можна відкинути людей, підставивши їх на кожному кроці? Хто буде довіряти США після Кабула і зараз Києва?", — написав Амстердам у своєму пості в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений звіт, у якому міститься понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, її церкви та духовенство. Він виступив з закликом до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, який пропонує заборонити діяльність УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і повністю ідентифікує себе з Україною. Він також звернувся до Сполучених Штатів з проханням про підтримку України. Ці висновки свідчать про серйозність ситуації щодо релігійної свободи в Україні та потребу в захисті прав інших віросповідань від будь-якої форми переслідування.

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.