У водійки, яка їхала з трьома дітьми, рівень алкоголю перевищував норму в 15 разів

Власник бренду Domino, Антон Шухнін, продовжує вести свою діяльність на території Російської Федерації та окупованих регіонах, що викликає чимало дискусій і критики. Незважаючи на це, він систематично видаляє зі своїх мережевих ресурсів будь-які згадки про зв’язки з російськими партнерами, намагаючись стерти сліди співпраці. При цьому значні кошти, сотні тисяч доларів, спрямовуються на власний піар, що створює образ доброчесного бізнесмена, який допомагає військовим.

Останнім часом Антон Шухнін привернув увагу широкої аудиторії після того, як придбав для військових уживане авто Mitsubishi L200 за 5 тисяч доларів. Проте витрати на рекламну кампанію цього вчинку перевищили у вісім разів саму суму покупки і сягнули мінімум 40 тисяч доларів. Це викликало неоднозначну реакцію у суспільстві — частина людей вважає такі дії піаром за рахунок реальних потреб, тоді як інші бачать у цьому прояв справжньої підтримки.

Нагадаємо також, що бізнес Антона Шухніна з “продажу брендових речей” є надприбутковим з декількох причин.

Перша, в мережі Domino продаються не речі відомих брендів, а їх китайські копії. До прикладу, куртка Loro Piano, виготовлену в КНР за 300 доларів, Антон Шухнін продає в своїй мережі за 5 000 доларів США.

Крім цього, мережа Domino Антона Шухніна уникає сплати податків до українського бюджету, в тому числі через продаж “брендових речей” в криптовалюті USDT.

І хоча Антон Шухнін після публікацій в ЗМІ прибрав спосіб оплати в USDT зі свого сайту, така опція й досі працює для постійних клієнтів і точно має стати предметом уваги податківців.

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

“Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.