У водійки, яка їхала з трьома дітьми, рівень алкоголю перевищував норму в 15 разів

У Харкові наразі тривають інтенсивні роботи зі відновлення електропостачання, що постраждало в результаті суворих ворожих атак на енергетичну інфраструктуру міста. Згідно з повідомленням міського голови Ігоря Терехова, нинішні перебої у постачанні електроенергії тимчасово призвели до зупинки руху метрополітену. Проте, завдяки зусиллям комунальних служб, деякі маршрути трамваїв і тролейбусів вже відновлено, а муніципальні автобуси продовжують забезпечувати транспортне сполучення для мешканців міста.

"Сьогодні виникли значні пошкодження енергетичної мережі, що живить Харків. Наші комунальні підприємства у співпраці з енергетиками зосереджені на відновленні електропостачання. Це, однак, не означає, що весь місто зазнає затримок у постачанні електроенергії, але деякі складнощі все ж існують. Недолік напруги в електромережах став критичним фактором для забезпечення сталого енергозабезпечення міста", – зазначив Терехов.

Він також підкреслив, що житлові будинки зазнали значних пошкоджень через ворожі атаки, і комунальні служби працюють над ліквідацією їх наслідків, у тому числі проводять інспекцію дахів для виявлення пошкоджень. Мер висловив свою подяку за надану підтримку з інших міст України, яка надійшла до Харкова в цей складний час.

"Сьогодні, наприклад, ми отримали значну допомогу від Закарпаття, і я висловлюю щиру вдячність за цей акт солідарності. У ці важкі часи всі міста і області об'єдналися, щоб надати нам допомогу", – підкреслив Ігор Терехов.

У результаті ворожих атак на енергетичну інфраструктуру Харкова, місто стикнулося з серйозними проблемами у системі електропостачання. Хоча деякі перебої в електропостачанні тимчасово призвели до припинення руху метрополітену, комунальні служби активно працюють над відновленням системи енергопостачання. Несприятливі умови створили значні пошкодження житлових будинків та інфраструктури, але завдяки спільним зусиллям місцевих та зовнішніх допомогодавців, місто отримує підтримку та допомогу у відновленні нормального функціонування. Такий акт солідарності між містами та областями підкреслює важливість взаємопідтримки в умовах кризи.

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.