Участь 80-ї десантно-штурмової бригади в наступі на Курськ підкреслює масштаб української операції

На основі основних положень затвердженого комітетом законопроєкту про мобілізацію, нардеп Гончаренко висвітлює ключові пункти, які ввійшли до другого читання. У цьому законопроєкті передбачено обмеження консульських послуг для чоловіків віком від 18 до 60 років без наявності військово-облікових документів. Також утримані обмеження на керування транспортними засобами для осіб, які отримали 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (за винятком військовослужбовців), і вони зобов'язані пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до служби. Ті, хто визнані обмежено придатними, також повинні пройти повторний медичний огляд протягом 12 місяців.

Повною мірою розглянуті нововведення для військових, включаючи право на демобілізацію для інвалідів, демобілізацію у зв'язку зі звільненням із полону, та компенсацію за кредитними угодами. Додатково, запропоновано виплачувати щомісячну винагороду для військовослужбовців у різних ситуаціях, включаючи участь у бойових діях.

Законопроєкт також передбачає перевірку військового квитка на кордоні при в'їзді та виїзді з країни для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Комітетом також визначено, що обов'язкове носіння військового квитка стане вимогою, яку потрібно буде виконувати за вимогою поліції, працівників ТЦК та прикордонників. Відсутність військового квитка може призвести до відмови в перетині кордону чи навіть затримання особи для уточнення даних в ТЦК.

Законопроєкт також враховує певні виключення з військової служби для осіб, які доглядають за інвалідами першого та другого ступенів споріднення, забезпечуючи їм звільнення від військових обов'язків.

У новому законопроєкті про мобілізацію, затвердженому комітетом, передбачено важливі зміни та вимоги, які стосуються всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Зокрема, членам сім'ї другого ступеня споріднення надається можливість звільнення від військової служби у випадках, коли вони доглядають за інвалідами першого або другого ступеня споріднення, при умові, що вони єдині члени сім'ї або мають фізичну неспроможність, яка підтверджена висновком Лікувально-консультаційної комісії.

Додатково, наголошено на обов'язковості носіння військового квитка для усіх чоловіків віком від 18 до 60 років, щоб отримати консульські послуги за кордоном. Це стане важливим елементом для отримання консульської допомоги та будь-яких інших послуг за кордоном.

Одним із принципових аспектів нова версія законопроєкту передбачає обмеження права на виїзд за кордон для молодих громадян, які виїхали з України до досягнення 18-річного віку. Такі особи будуть зобов'язані повернутися на батьківщину та пройти облік у Територіальних військових комісаріатах, щоб мати змогу отримувати українські документи та послуги за кордоном.

У законопроєкті також закріплено можливість для народних депутатів бронювати звільнення від армійських обов'язків для двох своїх помічників. Це стане важливою перевагою для деяких громадян, що мають політичні зв'язки.

Важливо відзначити, що реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною, але всі військовозобов'язані, які ще не уточнили свої дані в Територіальних військових комісаріатах, зобов'язані зробити це протягом 60 днів після надходження відповідного указу Президента.

Також в законопроєкті передбачено можливість оновлення даних протягом 60 днів після набуття законом чинності. Це важливий крок для забезпечення актуальності інформації про військовозобов'язаних у системі.

Затверджений законопроєкт про мобілізацію має велике значення для українського суспільства та військових сил.Нові положення закону передбачають обов'язковість носіння військового квитка для чоловіків віком від 18 до 60 років як на території країни, так і за її межами.Введено обмеження консульських послуг за кордоном для осіб без військово-облікових документів.Законопроєкт також передбачає низку положень, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців, зокрема щодо демобілізації та компенсації за кредитами.Указом Президента України передбачено обов'язок військовозобов'язаних оновлювати свої дані у Територіальних військових комісаріатах протягом певного строку.Парламент планує швидке введення закону у дію, що вимагатиме активної участі військовозобов'язаних у процесі оновлення своїх даних.Ці висновки вказують на важливість та актуальність нового законопроєкту, спрямованого на зміцнення обороноздатності країни та забезпечення соціального захисту військовослужбовців.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

Палата представників США ухвалила законопроект, який встановлює важливі стратегічні зобов’язання щодо допомоги Україні та передачі Києву ракетних систем великої дальності на загальну суму до $60,032 мільярда. Цей історичний крок відображає глибоку співпрацю між США та Україною в контексті зміцнення безпеки та стабільності у регіоні.

У новому законопроекті, прийнятому Палатою представників США, збільшено обсяг фінансової підтримки для України, що свідчить про рішучість Сполучених Штатів у підтримці українського народу в його боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність. Президент США Джо Байден зобов’язаний передати Україні тактичні ракетні системи великої дальності, що є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Важливо відзначити, що цей законопроект вперше включає формулювання, що ставить перед США завдання "перемоги України над російськими силами вторгнення", що відображає домінуючу підтримку України у боротьбі проти агресії. Адміністрація Білого Дому та Пентагон зобов’язані розробити стратегію, яка регулярно представлятиметься Конгресу, з метою забезпечення ефективного використання виділених коштів та підтримки обороноздатності України.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Зазначено, що більшість коштів залишиться в США на зміцнення власних оборонних потужностей, однак значна частина буде спрямована на закупівлю новітнього військового обладнання та підтримку військових операцій в Європі. Також передбачено виділення кредиту для українського бюджету, з можливістю його списання після виборів у США у листопаді.

Ухвалення законопроекту Палатою представників США, який передбачає значну фінансову підтримку та стратегічні зобов'язання щодо допомоги Україні, свідчить про глибоке партнерство між обома країнами у зміцненні безпеки та стабільності у регіоні. Зокрема, надання тактичних ракетних систем великої дальності є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України.

Важливою новацією є включення в текст законопроекту формулювання про "перемогу України над російськими силами вторгнення", що свідчить про єдину підтримку України у боротьбі проти агресії. Підтримка такого закону сприятиме ефективному використанню виділених коштів та підтримці обороноздатності країни.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Надання фінансової підтримки та оборонного співробітництва є ключовими елементами спільної стратегії захисту демократичних цінностей та територіальної цілісності.