Удар дрона по ЧАЕС: рятувальники намагаються локалізувати вогонь

За нашими джерелами, Максим Федоров брав активну участь у розробці цифрової складової законопроєкту про мобілізацію. Він вніс важливі пропозиції щодо використання баз Державної служби реєстрації актів цивільного стану з метою забезпечення повної мобілізації. Згідно з цим законопроєктом, електронна повістка матиме силу доставленої, навіть у випадку, якщо адресат не перегляне її, оскільки реєстрація у електронному кабінеті призовника стане обов'язковою в усіх сферах діяльності. Також надійшла інформація, що Максим Федоров відповідає за координацію процесу впровадження електронних повісток.

Міністерство цифрової трансформації, за словами Федорова, працює над реалізацією проєкту військового квитка у мобільному додатку "Дія". Проте, він утримується від розголошення деталей, наголошуючи на конфіденційності цієї інформації на даний момент. Федоров також підкреслив, що офіційне оголошення цього проєкту найбільш доцільно буде здійснити Міністерством оборони.

У підсумку, Максим Федоров активно брав участь у розробці законопроєкту про мобілізацію, вносячи важливі пропозиції щодо використання цифрових технологій. Згідно з цим законопроєктом, електронні повістки матимуть силу доставленої, що підвищить ефективність процесу мобілізації. Також відомо, що Федоров відповідає за координацію впровадження електронних повісток.

У той же час, Міністерство цифрової трансформації розробляє проєкт військового квитка у мобільному додатку "Дія", однак деталі цього проєкту поки залишаються конфіденційними. Офіційне оголошення про цей проєкт найбільш доцільно буде здійснити Міністерство оборони.

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на зусилля Зеленського, представники адміністрації Байдена проявили обережність щодо його пропозицій, оскільки вони побоюються ескалації, яка могла б спровокувати Москву. Президент Байден оголосив про новий пакет військової допомоги, але відмовився задовольнити ключову вимогу Зеленського — дозволити використання ракет великої дальності для атак на російські території.

Колишній президент Дональд Трамп, після зустрічі із Зеленським, висловив бажання досягти “чесної угоди” для обох сторін, однак деталі залишилися невизначеними. Трамп підкреслив свої добрі стосунки з Путіним, що викликало побоювання в Україні, що подібні настрої можуть загрожувати підтримці Києва.

Ситуація на сході України залишається критичною, з російськими наступами на ключові українські логістичні центри. Зеленський наполягає на необхідності отримання ракет більшої дальності, щоб завдати ударів по російським позиціям, однак його заклики до адміністрації Байдена не отримують підтримки, попри відкриті заклики з боку Києва та європейських союзників.

Віцепрезидентка Камала Гарріс також запевнила в подальшій підтримці під час зустрічі із Зеленським, але очевидно, що без суттєвого збільшення військової допомоги досягнення цілей Зеленського, зокрема повернення всіх окупованих територій, залишається під питанням.

Останнім часом риторика Зеленського змістилася в бік необхідності отримати підтримку для “примушення Росії до миру”. Після зустрічі з Трампом він зазначив, що “Путін не може перемогти”, але для цього Україні потрібна суттєва військова допомога.

Деякі республіканці в США, як-от сенатор Марко Рубіо, підтримують ідею мирних переговорів, але в Україні та Європі є занепокоєння, що це може призвести до невигідної угоди з Росією.

Зеленський повернувся до України, де, згідно з повідомленнями, 14 осіб отримали поранення внаслідок російських авіаударів. Він підкреслив, що “Росія щодня скидає близько 100 потужних плануючих бомб”, вказуючи на необхідність більшої підтримки від міжнародних партнерів.