Понеділок, 31 Серпня, 2026

Удар по найбільшому НПЗ Росії: Україна завдала удару з відстані 2 500 км

Важливі новини

Який саме заголовок має бути? (Ви написали “з заголовком”, але сам заголовок не вказали.)

На яку тему потрібен текст?

Який обсяг приблизно потрібен? (наприклад: 3000–5000 знаків, 800–1000 слів тощо)

Скориставшись цим доступом, чоловік оформив 23 кредитні зобов’язання у різних фінансових установах. Загальна сума позик становила майже 212 тисяч гривень. Отримані кошти, за версією слідства, він привласнив та витратив на власні потреби.

Про наявність боргів потерпілий дізнався лише після отримання повідомлень від фінансових установ про прострочені платежі. Після цього він звернувся до поліції із відповідною заявою.

У межах досудового розслідування слідчі провели необхідні експертизи та зібрали докази, які стали підставою для повідомлення чоловікові про підозру. Справу розслідують слідчі Стрийського районного управління поліції за процесуального керівництва Стрийської окружної прокуратури.

Підозрюваному інкримінують шахрайство та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. У разі доведення вини йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Досудове розслідування триває.

Служба на фронті як фактор затримки судового процесу у справі про розтрату державних коштів

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.

Чи можуть звільнити мобілізованого працівника

Мобілізація не є підставою для звільнення з роботи. За працівником, призваним до лав Збройних Сил України, зберігаються робоче місце та посада — і це закріплено в законодавстві України. Проте в окремих випадках трудовий договір все ж може бути припинений. Про це повідомляє Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги (КЦ БПД). Коли звільнення з ініціативи роботодавця […]

Розкрито нову схему для ухилянтів – фіктивний шлюб за 5 тис. доларів

У Миколаївській області правоохоронні органи розкрили нову схему, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Йдеться про організацію фіктивних шлюбів, метою яких було уникнення військового обов'язку.

“28-річна жителька Миколаївської області розробила злочинну схему ухилення осіб призовного віку від мобілізації, шляхом укладення фіктивного шлюбу з жінками з інвалідністю”, – повідомили у поліції Київщини у Telegram.

За даними поліції, встановлено, що “зловмисниця пропонувала чоловікам укласти шлюб з особами, які мають інвалідність, з метою сприяння незаконному переправленню ухилянтів через державний кордон України”.

Свої послуги жінка, як вказано, пропонувала за грошову винагороду через Telegram канал.

“Після реєстрації шлюбу, під час отримання незаконної грошової винагороди у розмірі 5 000 доларів правоохоронці затримали фігурантку та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Речові докази вилучено”, – повідомили у поліції.

Зловмисниці повідомили про підозру за (ч. 3 ст. 332 ККУ). Досудове розслідування триває. Їй загрожує до дев’яти років позбавлення волі.

Мешканці Івано-Франківщини стали жертвами онлайн-шахрайства та втратили майже 600 тисяч гривень

На Івано-Франківщині за один день двоє громадян зазнали фінансових втрат через шахрайські схеми в інтернеті. Зловмисники діяли під виглядом працівників банку та продавців в інтернет-магазинах, переконуючи жертв у безпечності переказів. В результаті постраждалі переказали значні суми грошей на рахунки аферистів, не підозрюючи про шахрайство.

Поліція області зафіксувала ці випадки та закликає громадян бути особливо обережними під час онлайн-операцій. Найпоширеніші методи шахраїв включають надсилання фальшивих повідомлень від імені банків, вимогу підтвердити особисті дані або оплатити товари, яких насправді не існує. Правоохоронці наголошують на необхідності перевіряти інформацію та не поспішати здійснювати фінансові операції, якщо є найменші сумніви.

9 лютого до Богородчанського районного відділу поліції звернулася 65-річна жителька селища Лисець. Жінка розповіла, що знайшла в інтернеті оголошення про продаж обладнання Starlink. Продавець запевнив, що товар є в наявності та може бути швидко доставлений.

Після оформлення заявки з нею зв’язався чоловік, який представився фізичною особою-підприємцем. Він переконав заявницю у надійності угоди та попросив повну передоплату. Не підозрюючи обману, жінка перерахувала близько 400 тисяч гривень. Після отримання коштів «продавець» перестав виходити на зв’язок, а товар так і не був доставлений.

Того ж дня до поліції звернулася ще одна потерпіла — 28-річна жителька Богородчанської громади. Їй зателефонував невідомий, який представився працівником банку та повідомив про нібито спробу несанкціонованого списання коштів з картки.

Під приводом «захисту рахунків» чоловік змусив жінку виконати низку дій, зокрема надати конфіденційну інформацію та підтвердити операції. У результаті з її банківських рахунків було перераховано близько 200 тисяч гривень на сторонні рахунки.

За обома фактами слідчі відкрили кримінальні провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Правоохоронці проводять оперативно-розшукові заходи для встановлення осіб, причетних до злочинів.

У поліції вкотре закликають громадян бути обережними під час онлайн-покупок, не здійснювати повну передоплату незнайомцям та не повідомляти банківські дані стороннім особам, навіть якщо вони представляються працівниками фінансових установ.

Сили спеціальних операцій Збройних сил України успішно атакували Омський нафтопереробний завод, який розташований на відстані майже 2 500 км від українського кордону. Це одне з основних підприємств російської паливної інфраструктури, що належить компанії «Газпром нафта». Генеральний штаб ЗСУ підтвердив інформацію про удар, зазначивши, що на території заводу виникла пожежа після влучання.

Відомо, що внаслідок атаки могла бути пошкоджена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11, потужність якої складає 8,4 млн тонн на рік. Ця установка є критично важливою для переробки сирої нафти на паливо та інші нафтопродукти. Наразі оцінюється ступінь пошкодження заводу.

У Генштабі підкреслили, що Омський НПЗ відіграє важливу роль у забезпеченні російських військових сил, і ця атака стала черговим кроком у кампанії по знищенню російських нафтопереробних потужностей. Завод, що спеціалізується на виробництві бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших нафтопродуктів, має одну з найвищих глибин переробки в країні, що становить близько 99–100%.

Відзначаючи масштаб атаки, варто зауважити, що Омський НПЗ забезпечує не лише внутрішній ринок Росії, але й є важливим елементом у логістичній системі країни. У 2024 році завод переробив понад 21 млн тонн нафти, що забезпечило понад 5 млн тонн бензину на виході, що становить суттєву частину російського виробництва.

Перша інформація про атаку на Омський НПЗ з’явилася 6 липня. Російська влада заявила про спроби ППО відбити удар, однак губернатор Омської області визнав, що деякі дрони впали на території заводу. Згодом Генштаб України підтвердив факт атаки.

Після влучання на території заводу спалахнула пожежа. Попередні дані свідчать про можливе ураження технологічних колон установки ЕЛОУ-АВТ-11, але офіційно масштаби пошкоджень поки що не підтверджені. Українське командування поки що говорить про попереднє ураження та необхідність уточнення наслідків.

Атака на Омський НПЗ стала частиною масштабної операції українських військових, яка також включала удари по іншим російським нафтопереробним заводам, зокрема в тимчасово окупованому Криму. Це свідчить про комплексний підхід до ураження військової та паливної інфраструктури противника.

Останнім часом Україна значно активізувала далекобійні удари по російським НПЗ. За інформацією західних ЗМІ, такі дії вже призвели до перебоїв у роботі ряду заводів, що створює додатковий тиск на російський паливний ринок. З початку 2026 року кількість атак різко зросла, а їхня ефективність підвищилась завдяки покращеному плануванню та підтримці з боку партнерів.

Удар по Омському НПЗ підкреслює зростання дальності українських атак, що ставить під загрозу не лише об’єкти на прикордонній території, а й стратегічну інфраструктуру в глибині Росії. Це викликає додаткові складнощі у забезпеченні безпеки ключових нафтопереробних потужностей.

Наразі остаточні наслідки атаки залишаються невизначеними. Офіційно підтверджено влучання, виникнення пожежі та попереднє ураження установки ЕЛОУ-АВТ-11. Вплив на виробництво залежатиме від масштабу пошкоджень, термінів ремонту та можливостей підприємства швидко компенсувати втрати.

Попри це, факт ураження найбільшого НПЗ Росії за тисячі кілометрів від України є важливим сигналом: українські військові продовжують атакувати російську військову та паливну інфраструктуру, що забезпечує агресію проти України.

Останні новини