П’ятниця, 17 Липня, 2026

Удар по окупованих територіях: ЗСУ вразили “Іскандери”, радіолокаційні станції та склади противника

Важливі новини

Майнові трансформації посадовиці Одеської ОДА: питання без відповідей

Головна спеціалістка управління містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Оксана Леонідівна Соснова опинилася під пильною увагою громадськості та аналітиків через суперечливу динаміку своїх статків. Аналіз відкритих декларацій і повідомлень про суттєві зміни майнового стану свідчить про разючий дисбаланс між задекларованими доходами чиновниці та масштабами фінансових операцій із нерухомістю, що відбувалися упродовж відносно короткого періоду.

Майнова хронологія бере початок у 2017 році. Саме тоді Соснова задекларувала придбання квартири в Одесі площею 63 квадратні метри за 201 тисячу гривень. Уже на цьому етапі експерти звертали увагу на нетипово низьку ціну для ринку міської нерухомості, однак подальші події зробили цю деталь лише першим сигналом у довшому ланцюгу операцій.

Справжній стрибок відбувся у березні 2023 року. Соснова придбала одразу дві квартири в Одесі загальною вартістю близько 2,9 мільйона гривень. Один із об’єктів — 71,8 квадратного метра — коштував 1,85 млн грн, інший — 48 квадратів — обійшовся у 1,03 млн грн. На той момент офіційні доходи чиновниці не демонстрували фінансових можливостей для таких масштабних придбань.

За даними декларацій, у 2024 році її сукупний дохід складався із зарплати в ОДА у розмірі 551 тисяча гривень і пенсії у 137 тисяч. Ці цифри не співмірні ні з темпом накопичення майна, ні з сумами, витраченими на нерухомість протягом попередніх років.

У листопаді 2025 року Соснова подала два повідомлення про суттєві зміни. Протягом одного тижня вона продала нерухоме майно громадянці Владлені Ярмолович за 2,06 млн грн. Того ж дня здійснила ще одну фінансову операцію — заміну сторони у договорі асоційованого членства у споживчому товаристві «Сузір’я Будова» на суму 2,45 млн грн. Сукупні надходження лише за цими транзакціями перевищили чотири мільйони гривень.

Висока динаміка придбання та продажу майна, значний розрив між реальними операціями та офіційними доходами, а також практика оформлення активів у різні періоди часу створюють низку питань щодо джерел фінансування. Такі зміни виглядають особливо контрастно на тлі декларованих доходів державної службовиці.

Матеріал викликає дедалі більший суспільний резонанс, адже вказує на можливі системні ознаки незаконного збагачення чи прихованих джерел доходів. Поки Соснова не надала публічних пояснень щодо походження коштів, історія її стрімких майнових операцій лише загострюється.

ЄС підкреслює важливість антикорупційних інституцій в Україні на прикладі справи Єрмака

Катаріна Матернова, посолка Європейського Союзу в Україні, прокоментувала розгляд...

Два роки після: що стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва?

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Як знизити тиск без пігулок: меню для здорових судин

Гіпертонія сьогодні вважається одним із найпоширеніших захворювань у світі. Лікарі наголошують: у більшості випадків запобігти ускладненням можна завдяки зміні способу життя та корекції харчування. Корисні продукти для нормалізації тиску Фрукти та овочі. Вони містять антиоксиданти, що позитивно впливають на судини. Особливо корисні банани – завдяки високому вмісту калію, який допомагає регулювати артеріальний тиск. Темний шоколад. […]

Новий керівник “Лісів України”: реформи продовжуються

З 1 липня 2026 року державне підприємство "Ліси України",...

У ніч з 1 на 2 травня українські Сили оборони провели серію точних атак на військові об'єкти Російської Федерації в тимчасово окупованих регіонах. За даними Генерального штабу ЗСУ, ця операція мала на меті зниження наступальних можливостей ворога та обмеження його бойових дій.

Одним із ключових моментів стало ураження тактичної групи ракетних комплексів «Іскандер», розташованих у районі населеного пункту Дружне, що на території Криму. Ці системи вважаються одними з найнебезпечніших у російському арсеналі, адже вони здатні завдавати високоточних ударів на великі відстані, у тому числі по цивільним об'єктам і критичній інфраструктурі.

Українські війська також атакували радіолокаційні системи противника, які є важливими елементами протиповітряної оборони. Зокрема, були уражені берегова радіолокаційна станція «МИС-М1» у районі Маяка та станція «Подльот» поблизу Євпаторії. Виведення з ладу таких об'єктів значно знижує спроможність російського ППО виявляти повітряні загрози та координувати свої дії.

На тимчасово окупованих територіях Донецької області українські підрозділи зосередилися на ліквідації інфраструктури безпілотних літальних апаратів ворога. Як зазначає Генштаб, було вражено три пункти управління БпЛА в районі Георгіївки, а також склад безпілотників у Новопетриківці. У сучасних бойових умовах дрони стали ключовими інструментами для розвідки та атак, тому такі удари мають стратегічне значення.

Крім того, відзначено успішні удари по ремонтному підрозділу противника в Кадіївці на Луганщині та складу боєприпасів поблизу Іванівки в Херсонській області. Знищення логістичних і технічних об'єктів ускладнює постачання ресурсів для російських військ на фронті.

Точні масштаби втрат ворога наразі уточнюються, але у Генеральному штабі підтвердили ефективність попередніх атак, зокрема на склад боєприпасів на аеродромі «Кача» в окупованому Криму 29 квітня. Також згадано про атаки на нафтопереробний завод у Туапсе та аеродром Шагол у Челябінській області РФ, що свідчить про системний підхід українських сил.

Військові аналітики вважають, що дані удари є частиною стратегії глибокого ураження, спрямованої на знищення критично важливих елементів військової інфраструктури ворога, що розташовані далеко від лінії фронту. Це не тільки зменшує інтенсивність атак з боку Росії, але й чинить додатковий тиск на її логістичні можливості.

Багато в чому успіх цих операцій залежить від високоточних засобів ураження та безпілотних систем, які дозволяють досягати цілей з мінімальним ризиком для особового складу. Ефективність таких ударів значною мірою визначається якістю розвідданих та скоординованістю дій різних підрозділів.

Аналітики вказують на те, що ураження радіолокаційних станцій може мати тривалі наслідки для російської системи оборони. Відсутність належного радіолокаційного покриття ускладнює виявлення повітряних загроз, відкриваючи нові можливості для українських атак.

В загальному, ці події свідчать про те, що Україна продовжує активно впроваджувати асиметричні методи ведення війни, компенсуючи чисельну перевагу противника точністю та мобільністю. Удари по тилових об'єктах дозволяють поступово виснажувати ресурси Росії та знижувати її бойовий потенціал.

Незважаючи на це, ситуація залишається напруженою. Російські війська продовжують обстрілювати українські території, а бойові дії тривають. У цих умовах подібні операції є важливим елементом загальної стратегії оборони.

Офіційні джерела відзначають, що зусилля зі знищення військової інфраструктури противника продовжуватимуться. Українські сили продовжують виявляти й уражати ключові об'єкти, які підтримують військові дії проти України. Нічна операція 2 травня стала черговим підтвердженням здатності ЗСУ діяти не лише на фронті, а й ефективно вражати цілі в глибині тилу противника, змінюючи баланс сил на свою користь.

Останні новини