Україна більше не знімає з військового обліку навіть тих, хто повністю непридатний до служби

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило результати свого розслідування щодо діяльності колишнього високопосадовця прокуратури України. За висновками агентства, в діях екс-заступника Генерального прокурора України Дмитра Вербицького виявлено ознаки серйозного корупційного правопорушення.

Під час моніторингу його способу життя було встановлено, що на доручення Вербицького пов’язані з ним особи придбали розкішні активи. Серед них:

Також НАЗК не змогло встановити законні джерела походження понад 2 мільйонів гривень і криптовалюти Tether, що належали Вербицькому.

Матеріали щодо цього випадку передані до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) для подальшого розслідування в рамках кримінального провадження.

Нагадаємо, що в травні журналісти “Схем” виявили, що Дмитро Вербицький мешкає в будинку в елітному котеджному містечку “Коник” в Києві, який його племінник купив за довіреністю від одеського бізнесмена за 2 мільйони гривень, що у 6 разів менше за його ринкову вартість.

У червні журналісти проєкту “Схем” також виявили, що дівчина Дмитра Вербицького, Христина Ільницька, у 2024 році стала власницею елітного майна на суму щонайменше 52 мільйони гривень, не маючи достатніх офіційних доходів для цього.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов із вимогою стягнути в дохід держави майно, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики Збройних сил України, а також пов’язаних із ним осіб. Інформація про це з’явилася з посиланням на дані Державного бюро розслідувань, яке здійснювало перевірку походження активів.

За матеріалами слідства, упродовж 2024 року дружина військовослужбовця, діючи за його дорученням, оформила придбання житлового будинку разом із земельною ділянкою у Львівській області. Загальна площа об’єкта нерухомості становить 180,8 квадратного метра, а сума угоди, зафіксована в документах, склала 2,9 мільйона гривень. Правоохоронці зазначають, що задекларовані доходи родини не дозволяли здійснити таку покупку без залучення коштів сумнівного походження.

У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

15 жовтня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила важливе рішення, яке дає можливість слідству продовжити спеціальне досудове розслідування у справі бізнесмена Костянтина Жеваго. Суд задовольнив апеляційну скаргу сторони обвинувачення та надав дозвіл на проведення цієї процедури за відсутності підозрюваного на території України. Це рішення є ключовим кроком у справі, яка стосується підозр у корупційних діях високопрофесійного бізнесмена.

Жеваго обвинувачують у передачі неправомірної вигоди службовим особам, що за версією слідства, сталося через укладення угод, що призвели до значних фінансових порушень. За результатами розслідування, йому інкримінують порушення ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна.

У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд уже заочно заарештував Жеваго та наклав арешт на частину його майна, зокрема на гелікоптер, а також розпочав розгляд інших кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесменом. Слідство підозрює його також у причетності до масштабної фармацевтичної схеми, яка нібито передбачала організацію виробництва і збуту українських препаратів на території Російської Федерації.

Оскільки Костянтин Жеваго тривалий час перебуває за кордоном, звичайне досудове розслідування у його присутності провести неможливо; тому прокуратура клопотала про спеціальну процедуру розслідування in absentia. Рішення Апеляційної палати ВАКС відкриває слідчим можливість працювати з матеріалами, викликати свідків, призначати експертизи та готувати справу до подальшого судового розгляду.

Ухвала Апеляційної палати не означає вироку — слідство має завершити всі необхідні процесуальні дії, після чого матеріали справи будуть передані до суду для розгляду по суті.

Народний депутат від партії «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко повідомив про резонансний випадок, що стався у одному з Територіальних центрів комплектування. За його словами, багатодітну матір, яка є медиком за фахом, оштрафували на 17 000 гривень, попри те, що вона офіційно звільнена з військового обліку ще у 2023 році.

Жінка перебувала на військовому обліку з 2004 року, а минулого року отримала відповідну повістку про звільнення від служби у зв’язку з багатодітністю. Однак нещодавно її повторно викликали до ТЦК, де, всупереч наявним документам, склали акт про нібито порушення військового обліку та винесли рішення про штраф. Ба більше, посадовці пригрозили новим штрафом у розмірі 18 000 гривень, якщо вона відмовиться проходити військово-лікарську комісію.

Гончаренко прокоментував ситуацію як «треш» і звернув увагу на те, що жінка змушена буде оскаржувати рішення ТЦК у суді, витрачаючи час і ресурси замість можливості піклуватися про свою родину.

За даними медіа, випадок освітлений на сайті «Коментарі». Станом на момент публікації ще немає офіційного коментаря від ТЦК чи Міноборони з цього приводу.