Україна готується до тестування власних керованих авіабомб

Компанія KNDS, що стоїть за співпрацею німецького гіганта Krauss-Maffei Wegmann та французького виробника військової техніки Nexter Defense Systems, заявила про намір розширити свою присутність на українському ринку шляхом створення своєї дочірньої компанії в країні. Цей крок свідчить про високий рівень довіри до потенціалу та перспектив України у сфері оборонної промисловості.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні відкриває нові можливості для співпраці та технологічного обміну між українськими та європейськими партнерами. Це також підкреслює важливість України як стратегічного партнера в області оборонної індустрії на міжнародному ринку.

Розширення присутності KNDS у формі дочірньої компанії українському ринку сприятиме залученню нових інвестицій, розвитку високотехнологічного виробництва та створенню робочих місць для місцевого населення. Крім того, це дозволить впроваджувати передові європейські технології в українській оборонній промисловості, що підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні є важливим кроком у зміцненні співпраці між країнами Європи та України в сфері безпеки та оборони. Це також сприяє розвитку військово-промислового комплексу України та підвищенню її потенціалу у забезпеченні власної безпеки та оборони.

Представники KNDS оголосили про плани будівництва заводу в Україні на заході, що відбувся у Франції в присутності президента Володимира Зеленського.

Дочірнє підприємство KNDS в Україні буде спеціалізуватися на виробництві військової техніки та боєприпасів.

У березні цього року, міністри оборони Франції та Німеччини Себастьян Лекорню та Борис Пісторіус оголосили про намір створити подібне підприємство в Україні.

Зазначається, що представники KNDS разом з українською компанією ENMEK підписали угоди про створення центру обслуговування самохідних артилерійських установок CAESAR та підприємства, яке буде здійснювати 3D-друк запасних частин.

Крім того, був укладений контракт щодо передачі Україні ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Зокрема, до 15 листопада зупинено можливість бронювання через додаток «Дія». Водночас Кабінет Міністрів ухвалив постанову про перегляд підприємств, які мають право на бронювання. Їхні критерії «критичності» перевірять, і статус багатьох з них може бути скасований. Як наслідок, працівники таких підприємств втратять право на бронь, що відкриє можливість для їхньої мобілізації.

Відзначимо, що перегляд бронювань розпочався після того, як президент Володимир Зеленський ознайомився з даними, згідно з якими кількість заброньованих громадян різко зросла і досягла 1,5 мільйона осіб. Це викликало занепокоєння, що частина цієї кількості може приховувати ухиляння від мобілізації. За результатами перевірок, поставлено завдання скоротити кількість заброньованих на мільйон осіб, а тих, хто втратить броню, відправити до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

«План полягає в тому, щоб фірми позбавили права на бронь, після чого ТЦК отримає списки працівників і випише їм повістки», — зазначає джерело. Однак у реальності цей процес може наштовхнутися на кілька проблем.

На думку експертів, підприємства, які втратять статус «критичних», можуть намагатися уникнути втрат за допомогою корупційних схем. Деякі з них можуть спробувати «вирішити питання», щоб зберегти свій статус і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Це призведе до підвищеного тиску на підприємців і створення нових корупційних ризиків.

Крім того, очікується, що багато працівників, які втратять бронь, просто звільняться або перестануть виходити на роботу. Це може завдати серйозного удару по українській економіці, яка вже страждає від браку робочої сили через війну.

«Попри намагання мобілізувати мільйон осіб, у реальності цифра буде набагато меншою через системне коло вимагання. Однак економічні наслідки для країни будуть значними», — прогнозує джерело.

Повернення територій військовим шляхом “здається все менш імовірним”, як пише Washington Post. Статус-кво українського конфлікту на Донбасі визначається як жахливий, з гиненням українців щодня на полі бою. Офіційні особи України та Заходу вважають, що президент Зеленський "застряг" у цьому конфлікті, а солідарність внутрішньо в Україні послабшала. Українські законодавці визнають, що швидких рішень не буде, а вихід на кордони 1991 року є нереальним. На думку багатьох, у політичному керівництві України потрібно скоригувати свою риторику. Спроби виправити ситуацію на фронті поки що безуспішні, а заходи щодо посилення мобілізації розкололи суспільство. Західні дипломати вбачають два можливі сценарії: з підтримкою для оборони або без, але в обох випадках передбачаються великі жертви і територіальні втрати для України. Потрібно готуватися до того, що 2025 рік може стати ще одним роком війни, а не мирних переговорів, вважають експерти. Думки українців щодо тривалості конфлікту розділені, але багато хто вважає, що статус-кво може тривати ще десятиліттями.

• Військове повернення територій українськими силами стає все менш імовірним, залишаючи статус-кво конфлікту надзвичайно жахливим.

• Президент Зеленський знаходиться під критикою за невизначеність у вирішенні ситуації, що призвело до послаблення солідарності всередині країни.

• Суспільство розділене щодо шляхів вирішення конфлікту, а спроби мобілізації викликають протиріччя.

• Населення України і міжнародні партнери мають готуватися до можливості тривалого конфлікту до 2025 року, з врахуванням можливості продовження статус-кво на десятиліття вперед.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Потураєва, подібні заходи не тільки виправдані, але й повинні стати регулярною практикою після будь-яких публічних чи масових подій.

“Я не вважаю перевірку документів після концерту загрозою для української культури, так само, як і після інших масових заходів. Такі перевірки мають бути постійними, і всі мають про це знати,” – зазначив нардеп.

Проте коментарі під дописом Потураєва в соцмережах розділилися: одні підтримують ідею посиленої перевірки, інші – критикують за можливе порушення прав громадян.