Україна готується до тестування власних керованих авіабомб

Законопроєкт №11090, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, є мандрівкою вперед у напрямку здорового способу життя для українського суспільства. Підвищення акцизного податку на тютюнові вироби — це не лише фінансовий захід, а й важлива стратегічна дія у боротьбі зі шкідливою залежністю від куріння. Цей законопроєкт створює потужний інструмент для зменшення споживання тютюнових виробів серед населення та зниження впливу тютюнопаління на громадське здоров'я.

Підвищення акцизу на тютюнові вироби відображає глибоке розуміння державними органами важливості проблеми тютюнопаління та його наслідків для громадського здоров'я. Це також сприяє збільшенню доходу державного бюджету, який може бути використаний для розвитку програм охорони здоров'я та соціальної підтримки для тих, хто бореться зі шкідливими звичками.

Крім того, прийняття цього законопроєкту створює позитивний сигнал у суспільстві про важливість здорового способу життя та відповідального ставлення до свого та оточуючого здоров'я. Це може спонукати громадян до відмови від шкідливих звичок та сприяти формуванню здорової культури серед населення.

Загалом, підвищення акцизного податку на тютюнові вироби є стратегічним кроком, який демонструє готовність українського законодавства та суспільства діяти на користь громадського здоров'я та благополуччя.

Це рішення є частиною ширшої стратегії уряду щодо зміцнення здоров’я нації та збільшення надходжень до державного бюджету.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“За основу – 249 голосів”, – повідомив він.

Нардеп пояснив, що за законопроєктом акциз на цигарки привʼязують до євро, а не до гривні. У 2025-му році він зросте на +23%, а потім 2016-2028 буде по +5%.

“У цьому році збільшення буде тільки у випадку девальвації”, – додав Железняк.

Реалізація законопроєкту матиме наслідком збільшення доходів бюджету коштом додаткових надходжень акцизного податку з тютюнових виробів у 2025 році у сумі близько 612 млн грн, у 2026 році – 5 млрд грн, у 2027 році – 9,3 млрд грн, у 2028 році – 13,8 млрд грн.

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.

Україна продовжує зміцнювати свою систему мобілізації та військової підготовки, впроваджуючи передові електронні інструменти для громадян, які мають військовий облік. Один із важливих кроків у цьому напрямку — запуск електронного кабінету, який дозволить військовозобов'язаним зручно та оперативно оновлювати свої дані в Технічному центрі контролю за автомобілями (ТЦК) через Інтернет. Планується, що цей сервіс стане доступним вже цього літа.

Зараз реєстрація в електронному кабінеті для військовозобов'язаних є добровільною. Однак, в Міністерстві оборони передбачають, що у майбутньому всі громадяни, які підпадають під військовий облік, будуть автоматично зареєстровані у системі, щоб спростити процедуру актуалізації даних в ТЦК.

Згідно з новим законом про посилення мобілізації, українці, які перебувають на військовому обліку, мають 60 днів на актуалізацію своїх особистих даних. Електронний кабінет стане зручним інструментом для виконання цієї вимоги.

В електронному кабінеті військовозобов'язаного можна буде швидко та зручно внести необхідні дані, використовуючи будь-який доступний пристрій. Крім того, користувачі матимуть можливість перевірити інформацію, яка вже міститься в реєстрі "Оберіг".

Для авторизації у сервісі будуть використовуватися надійні методи, такі як BankID або "Дія.Підпис". Інформація, яка буде доступна в кабінеті, включатиме ПІБ, місце реєстрації, дату народження, сімейний стан, а також інші важливі відомості про користувача.

Однак, слід зазначити, що електронний кабінет не буде використовуватися для відправлення повісток про мобілізацію. Це питання не було врегульоване законодавством, тому розсилка повісток залишається поза межами цього сервісу.

Україна активно вдосконалює свою систему мобілізації та військової підготовки шляхом впровадження сучасних електронних інструментів для військовозобов'язаних громадян. Запуск електронного кабінету, який незабаром стане доступним, покликаний спростити процес актуалізації даних у Технічному центрі контролю за автомобілями (ТЦК) та зробити його більш зручним для користувачів. Хоча реєстрація в цьому сервісі є зараз добровільною, проте у майбутньому планується автоматичне зареєстрування всіх громадян, які мають військовий облік, з метою спрощення процедури актуалізації даних.

Закон про посилення мобілізації встановлює обов'язок українців, які стоять на військовому обліку, актуалізувати свою інформацію у ТЦК протягом 60 днів. Електронний кабінет стане важливим інструментом для виконання цієї вимоги, забезпечуючи зручний та швидкий доступ до необхідної інформації та забезпечуючи можливість перевірки даних, що містяться у реєстрі "Оберіг".

Хоча через електронний кабінет не будуть розсилатися повістки про мобілізацію, цей інструмент все ж відіграє важливу роль у підвищенні ефективності та зручності процесу мобілізації в Україні.