Україна може вийти з війни з 25 мільйонами населення

Економічна нестабільність в Україні: Бізнес висловлює невдоволення діями влади та податковою системою

Український бізнес продовжує стикатися з труднощами через невизначені дії влади та систематичний тиск з боку силових структур. Підприємці вважають, що невдалі рішення та відсутність підтримки від держави призводять до закриття бізнесів. Навіть заяви уряду про покращення економічної ситуації не відповідають реальності, за словами представників бізнес-середовища.

Результати досліджень Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчать про погіршення очікувань бізнесу на майбутнє. Зменшується кількість компаній, які мають намір розширювати свою діяльність, а зростає кількість тих, хто планує скорочення. Багато підприємств розглядають державу не як партнера, а як регулятора чи навіть перешкоду для свого розвитку.

Податковий індекс Європейської бізнес асоціації відображає недовіру українських компаній до податкової системи. Чотиридесят відсотків підприємств вважають систему оподаткування серйозним обмеженням для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск оцінюється високо, і лише обмежена кількість підприємців не відчуває його впливу.

Економічний аналітик Анатолій Амелін з "Українського інституту майбутнього" вказує на відсутність стійкої економічної бази та росту, який є результатом інфляції. Він також зазначає відтік бізнесменів за кордон через загрози та спроби неправомірного вилучення коштів в Україні.

Сучасна економічна ситуація в Україні викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та бізнес-спільноти. Бізнес висловлює невдоволення не тільки економічними труднощами, але й діями влади та невизначеністю податкової системи. Підприємці переконані, що певні кроки уряду та тиск з боку силових структур призводять до закриття підприємств.

Результати досліджень підтверджують загострення ситуації, оскільки зменшується кількість підприємств, які планують розширення, та зростає частка тих, хто очікує скорочення. Бізнес виявляє низьку довіру до держави, розглядаючи її не як партнера, а як перешкоду або регулятора.

Податковий індекс свідчить про те, що податкова система викликає значні сумніви серед українських компаній, вбачаючи в ній обмеження для свого розвитку. Фіскальний тиск і відтік бізнесу за кордон є показниками відсутності стійкої економічної бази та негативного впливу на інвестиційний клімат.

Урядові слід уважно реагувати на висловлювання та думки бізнес-спільноти, а також активно шукати ефективні шляхи вирішення економічних проблем, щоб стимулювати розвиток бізнесу та покращити інвестиційний клімат в країні.

Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед політиків, лінгвістів та звичайних громадян. Прихильники зміни назви аргументують свою позицію прагненням до мовної автентичності та відновлення історичної справедливості. Вони стверджують, що форма "Броварі" більше відповідає українським мовним нормам та історичним джерелам.

Зараз треба об’єднувати українське суспільство, а не створювати зайві лінії конфлікту, зокрема й суперечливими перейменуваннями. Політики, які порушують ці питання, мали би усвідомлювати, що це примітивний і навіть злочинний піар. Таку думку висловив політолог Руслан Бортник.

Експерт зазначив, що під час війни питання різноманітних перейменувань необхідно відкласти, тому що у більшості випадків вони будуть викликати політичну дискусію. А суспільство має запобігати спробам деяких політиків піаритися на таких речах.

“На період війни всі перейменування мають бути відкладені. Бо передусім вони коштують грошей, у тій чи іншій мірі банальна зміна табличок, назв тощо. А по-друге, ці перейменування викликають політичні дискусії, іноді дуже тяжкі, які нам зовсім не потрібні зараз. Сьогодні потрібно забезпечувати єдність українського суспільства, у боротьбі за збереження української держави, а не створювати лінії конфлікту. Перейменування – це дуже примітивний і подекуди навіть злочинний піар окремих політиків. Мені здається, що суспільство має на це відповідним чином відреагувати”, – зазначив Руслан Бортник.

Політолог також підкреслив, що для демократичного суспільства є нормальною практикою спитати у людей, чи погоджуються вони із можливою зміною назви свого міста.

Нині ж все виглядає так, що хтось хоче нав’язати жителям Броварів свою волю, без врахування їхньої думки.

Нагадаємо

На позачерговій сесії депутати Броварської міської ради майже одноголосно ухвалили рішення підтримати ініціативу щодо збереження назви міста “Бровари” та звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо збереження назви міста “Бровари” з урахуванням наукових та історичних досліджень.

Постанову про перейменування Броварів на Броварі раніше зареєструвала група народних депутатів на чолі з представником фракції “Голос” Романом Лозинським.

Коментуючи рішення міськради, мер Броварів Ігор Сапожко зазначив, що є три висновки наукових установ Національної академії наук України про те, що назва “Бровари” є історичною, і її треба зберегти.

Додав, що голосуванням на позачерговій сесії депутати підтвердили позицію більшості жителів Броварів, які виступають проти зміни назви міста.

“Враховуючи, що вже неодноразово розглядали на профільному комітеті ВР ініціативу перейменування міста, неодноразово були наші звернення з певними обґрунтуваннями, депутати сьогодні вирішили ще й ухвалити відповідне рішення органу місцевого самоврядування і звернутися до Верховної Ради щодо того, щоб залишити історичну назву міста Бровари.

На мою думку, враховуючи незалежні опитування, сьогоднішнім голосуванням, коли 24 депутати підтримали звернення до ВР, ми чітко висловили думку жителів, що місто має називатися Бровари”, – повідомив Ігор Сапожко.

В Асоціації міст України заявили, що рішення щодо зміни назв населених пунктів обов’язково повинні ухвалюватися з урахуванням думки громади. Профільний комітет Верховної Ради повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, щоб отримати позицію громади. А згодом врахувати цю позицію при підготовці рішення щодо можливого перейменування.

Уряд активно працює над вирішенням проблеми дефіциту генеруючих потужностей в Україні. Шляхом спонукання бізнесових структур та приватних осіб до активного створення власних джерел енергії, влада сподівається на покращення ситуації в енергетичному секторі країни. Нові ініціативи та програми сприятимуть розвитку альтернативних джерел енергії та створять стимули для впровадження енергоефективних технологій. Залучення приватного сектору до цього процесу не лише забезпечить стабільність енергопостачання, а й сприятиме зростанню інвестиційної привабливості України та створенню нових робочих місць у сфері енергетики.

Як ми вже писали, частина підприємців цим уже почала займатися, але купувати свої генеруючі установки по кишені далеко не кожному.

Останніми днями влада зробила низку заяв з обіцянкою допомогти в цій справі.

Учора прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Кабмін готує програму пільгового кредитування на закупівлю енергетичного обладнання як для громадян, так і для бізнесу. І сказав, що вчора уряд затвердив порядок надання фінансової підтримки фізособам, які встановлюватимуть генерувальні установки з альтернативних джерел енергії у власних домогосподарствах. Мабуть ідеться про сонячні панелі, вітрові та теплові установки.

Шмигаль повідомив, що сума компенсації для установок потужністю до 10 кВт на одне домогосподарство становитиме 244 тис. грн. А максимальна сума кредиту – 480 тисяч гривень строком на 5 років.

Коли саме запрацюють нові кредитні програми і які будуть умови кредитування бізнесу, прем’єр не уточнив.

У банківській же спільноті очікують, що енергетичні кредитні програми (і для фізосіб, і для бізнесу) запустять через Фонд розвитку підприємництва, який наразі веде держпроект кредитування «5-7-9%».

Фінансисти розповіли, що напередодні спеціальну нараду з енергетики провів голова НБУ Андрій Пишний, на якій закликав банки активніше кредитувати енергетичні проєкти, насамперед з генерації.

За словами банкірів, голова НБУ заявив, що влада вважає своїм пріоритетом населення – саме його насамперед намагатимуться забезпечити електроенергією. Бізнес же піде за залишковим принципом.

Чиновники вважають, що компанії зобов’язані самі думати, як себе забезпечувати світлом, а не розраховувати на владу, а банкіри їм мають у цьому допомогти грошима, відкривши кредитні програми.

“Пишний постарався максимально натиснути на банки і заявив, що “енергетика має стати головним пріоритетом у кредитуванні”. Великі проекти на великі суми потрібно фінансувати групами (банків), у рамках консорціумного кредитування. При цьому настійно залучати місцеву владу, ОТГ (об’єднані територіальні громади). Щоб стимулювати енергетичне кредитування, НБУ пообіцяв спростити вимоги до застав (дозволять надавати менше забезпечення) як виняток. Щодо ціни такий розрахунок: при середній ціні гривневих ресурсів у 6% (депозити + кошти на картах/поточних рахунках) від банків чекають кредитування в середньому під 13-14% річних, і частину з цієї ставки може покривати центральна влада або влада на місцях. Нацбанк розраховує, що банки запустять і впровадять нові енергетичні кредити протягом 6 місяців”, – сказало джерело “Страны” в одному з банків.

А також уточнило, що з інших питань (не енергетичних) Андрій Пишний говорив про повернення права власників на виведення дивідендів з прибутку банків, яке заборонене з початку повномасштабного вторгнення. Що саме вирішать – поки неясно. Обіцяють відповісти ближче до кінця літа, після того, як НБУ перерахує капітали банків за новими вимогами. По суті Пишний дав зрозуміти, що дозволить виведення дивідендів, якщо зрозуміє, що банки зможуть безболісно виконувати вимоги капіталізації. Але якщо їм самим не вистачатиме коштів, репатріацію дивідендів не дозволять.