Україна на шляху до отримання двох батарей ЗРС Patriot: етапи та перспективи активних переговорів

У світлі проведеного аудиту у Міністерстві оборони України, заступник міністра, Юрій Джигир, розкривав шокуючі факти корупції, які виявили порушення на загальну суму 10 мільярдів гривень. Одним із найбільш вразливих місць у системі виявилися виплати "бойових" додатків та передача гуманітарної допомоги.

Найбільшою проблемою виявилася практика включення до наказів командирів військових частин на виплату додаткової винагороди в розмірі 30 тисяч гривень військовослужбовцям, які фактично не брали участі в бойових діях. Це стало можливим через відсутність чітких критеріїв для "спеціальних" завдань, оскільки військові вважали такими і ті завдання, що виконувалися поза зонами активних бойових дій.

У сфері гуманітарної допомоги ситуація також виявилася катастрофічною: третина від усієї ввезеної гуманітарки не надійшла до адресатів — військових частин. За період з початку 2023 року було перевірено понад 9 тисяч фактів переміщення гуманітарної допомоги до 200 військових частин, і в понад 3 тисячах випадків не було підтверджено факту надходження допомоги.

Загальна сума втрат ресурсів у 2023 році склала понад 1 мільярд 311 мільйонів гривень, а лише за перший квартал 2024 року ця цифра перевищила 1 мільярд 812 мільйонів гривень. Така ситуація свідчить про серйозні проблеми у веденні оборонної галузі та потребує негайних заходів для забезпечення ефективного контролю та запобігання корупції.

Виявлені порушення в Міністерстві оборони України, зокрема у сферах виплат "бойових" додатків та передачі гуманітарної допомоги, свідчать про серйозні проблеми з контролем та ефективним використанням ресурсів. Недостатня чіткість критеріїв та недостатній контроль над виконанням завдань призвели до значних втрат. Загальна сума втрат за досліджений період є великою, що підкреслює необхідність негайного вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому та забезпечення ефективного використання оборонних ресурсів на користь національної безпеки та обороноздатності.

Станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців, що створює величезний соціально-економічний виклик як для України, так і для країн, які надають притулок. За даними Центру економічної стратегії, серед них переважно представлені жінки та діти, які змушені були покинути свої домівки через військові дії.

Найбільша частка українських біженців у Європі знаходиться в Німеччині та Польщі, а за їхніми межами також велике число осіб знайшло притулок у США, Великій Британії та Канаді. Однак, необхідно врахувати, що деякі країни поступово скорочують витрати на біженців та посилюють умови для їхнього перебування, що створює додаткові труднощі для переселенців.

Згідно з розрахунками Центру економічної стратегії, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, може сягати від 1,4 млн до 2,3 млн осіб в залежності від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає від уряду та міжнародної спільноти комплексних заходів для надання допомоги біженцям, а також стратегій для подальшої інтеграції їх у нові суспільства.

Українські біженці, які змушені покинути свої домівки через військові дії, створюють серйозні виклики для України та країн, які надають їм притулок. Незважаючи на підтримку кількох країн, таких як Німеччина, Польща, США, Велика Британія та Канада, багато інших країн поступово зменшують допомогу та умови для біженців. Це ставить під загрозу добробут та безпеку тих, хто шукає притулок.

Згідно з оцінками, кількість українців, які можуть залишитися за межами країни, значною мірою залежить від подальшого розвитку ситуації. Це вимагає негайних дій з боку уряду та міжнародної спільноти для забезпечення допомоги біженцям та розробки стратегій їхньої подальшої інтеграції у нові суспільства. Важливо забезпечити, щоб кожна країна приймала відповідальність і діяла згідно з принципами гуманітарності та прав людини, щоб забезпечити безпеку та гідне життя для всіх біженців.

Однак, як зазначають експерти, цей процес стикається з певними труднощами. Основною проблемою є затримки у поставках військової техніки від західних партнерів, що створює серйозні перешкоди для належного оснащення новостворених підрозділів.

Згідно з їхніми словами, Україна продовжує змагатися з тимчасовими викликами у формуванні нових військових частин, але нестача та затримки у поставках західної зброї і обладнання можуть ускладнити її здатність повністю оснастити ці бригади. Відповідно до аналітиків, своєчасна безпекова підтримка від Заходу залишається критично важливою, визначаючи момент та масштаб готовності українських сил для майбутніх військових операцій.

Раніше президент України Володимир Зеленський зауважив покращення у становищі українських військ, але підкреслив, що успішність майбутніх контрнаступальних операцій залежить від належного оснащення бойових підрозділів важкими бойовими машинами, бронетранспортерами, танками та артилерією.

За оцінками аналітиків ISW, швидке та регулярне забезпечення необхідним обладнанням і зброєю від західних партнерів є критично важливим для зменшення уразливості України перед можливими російськими агресивними діями та сприяє змогу українським силам зосередитися на майбутніх оборонних операціях.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Відключивши Австрію від газу, росія знову використовує енергію як зброю. Проте австрійський уряд, безсумнівно, забезпечить енергетичну безпеку та відкине шантаж. Ера Європи, яка покладалася на російський газ, закінчилася. Час повністю скоротити російські енергетичні прибутки – і фінансування війни”, – написав голова МЗС Андрій Сибіга у X.

Його заява з’явилася після повідомлення про те, що російський “Газпром” з 16 листопада зупиняє транзит газу через Україну до Австрії.

Це послідувало за рішенням австрійської компанії OMV зарахувати з рахунків за контрактом з “Газпромом” отримані 230 млн євро за арбітражем проти “Газпрому”. OMV тоді попередила про “можливу зупинку постачання газу” з росії.