Україна намагається втягнути союзників у війну

У Польщі відбулося важливе законодавче оновлення, яке стосується громадян України, що прибули після початку повномасштабної війни та користувалися тимчасовим захистом. Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який скасовує спеціальний закон, ухвалений у 2022 році, що регулював перебування українців у країні. До цього часу законодавство забезпечувало спрощену легалізацію, доступ до соціальних виплат, медичних послуг та працевлаштування для тих, хто отримав тимчасовий захист.

Нововведення передбачає інтеграцію цих положень до загального Закону про надання захисту іноземцям. Це означає, що українські громадяни надалі користуватимуться стандартними правилами, які застосовуються до всіх іноземців у Польщі. Зміни покликані уніфікувати процедури, спростити адміністративні процеси та забезпечити рівні умови для всіх категорій іноземців, водночас зберігаючи можливості отримання необхідної допомоги для українців, що залишаються в країні.

У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

Американський контенттворець Ендрю Файнштейн здійснив експеримент, який вибивається з типових історій про цифровий детокс: він повністю відмовився від смартфона, замкнувши його у сейф на тридцять днів. Така радикальна пауза була не просто викликом власним звичкам, а спробою з’ясувати, як постійна присутність гаджета впливає на мозкову діяльність та емоційний стан. Після завершення місяця результати медичного сканування показали трансформації, які навряд чи можуть залишити байдужими навіть найзатятіших скептиків.

Початкові обстеження продемонстрували, що мозок Файнштейна перебував у стані істотного дисбалансу. Області, які відповідають за концентрацію уваги, роботу зі стресом і регуляцію емоцій, демонстрували хаотичну активність. Нейронні мережі, пов’язані із соціальною тривогою та порушеннями сну, були перенапружені, тоді як інші ділянки, що відповідають за стабільність настрою, навпаки — пригнічені. Така картина вказувала на типовий наслідок тривалого перевантаження інформацією та залежності від миттєвих цифрових стимулів.

Хоча відсутність телефону створювала певні труднощі — наприклад, під час хвороби чи подорожей — стан блогера значно покращився. Лікар охарактеризував прогрес як «найкращий, який він коли-небудь бачив». Особливо помітні зміни спостерігалися у сферах стійкої уваги та контролю імпульсів.

Раніше подібний експеримент провела редакторка Woman&Home Елла Дав, відмовившись від смартфона на три дні. Уже на другий день вона почала більше часу проводити з чоловіком, відчула зниження рівня стресу та покращення сну. Жінка зробила висновок, що цифровий детокс допомагає навчитися цінувати момент, бути спокійнішим і підтримувати зв’язок із близькими.

Результати цих експериментів підтверджують, що навіть короткочасна відмова від смартфона може позитивно впливати на психічне здоров’я, концентрацію та загальний емоційний стан.

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Фонд державного майна України оголосив про п’яту спробу приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ), призначивши аукціон на 25 листопада. Стартова ціна державного пакета акцій у розмірі 99,5667% становить близько 4,5 мільярда гривень. Попередні етапи приватизації неодноразово зривав юридичний та політичний супровід, а основне хімічне виробництво на підприємстві фактично призупинене з 2021 року. В останні роки завод виконував переважно логістичну функцію, слугуючи портовим хабом для перевалки зерна та частково забезпечуючи потреби в кисні та азоті.

Уряд пояснює ініціативу залучення приватного інвестора необхідністю відновлення виробничого потенціалу ОПЗ та модернізації його інфраструктури. Держава підкреслює, що ефективне управління заводом здатне забезпечити не лише стабільні податкові надходження, а й суттєвий внесок у розвиток хімічної промисловості та аграрного сектору, враховуючи роль підприємства у перевалці зерна.

У відкритих джерелах з’явилась інформація про зацікавленість у активі агрохолдингу Kernel, пов’язаного з бізнесменом Андрієм Веревським. За даними видання LB.UA та інших джерел, Kernel нібито вже вніс гарантійний внесок для участі в торгах. У соцмережах та дописах у публічних групах лунають твердження, що участь компанії буде формальною й що Kernel фактично залишиться єдиним учасником аукціону, що унеможливить реальну конкуренцію. Такі повідомлення також містять закиди про можливе «контрольоване» повернення активу попереднім власникам та про те, що обов’язкова екологічна експертиза нібито не проводилася. Утім ці заяви походять із непідтверджених у публічному просторі джерел і на даний момент не мають підтвердження в офіційних документах.

У мережі також обговорюють питання статусу активу «Вента ЛТД» — компанії, яка, за окремими повідомленнями, раніше була виведена з-під контролю російських бенефіціарів через управління арештованими активами (АРМА), а нещодавно нібито повернулася під управління попередніх власників. Ці деталі вимагають перевірки в державних реєстрах і у самого АРМА, оскільки йдеться про зміну прав на активи, що може істотно вплинути на конкурентну ситуацію навколо ОПЗ.

Про інтерес Kernel до ОПЗ у публічних коментарях від імені компанії поки що офіційних заяв не надходило; представники Фонду держмайна також можуть підтвердити або спростувати факти щодо внесення гарантійних внесків і проведення експертиз. У разі надходження запитів до відповідних відомств варто очікувати офіційні роз’яснення щодо виконання передприватизаційних процедур, результатів аудиту та екологічних досліджень.

Економічна й безпекова складова питання очевидна: у разі успішного продажу і належних інвестицій новий власник отримує можливість відновити виробництво добрив, що важливо для агросектора, та наповнити бюджет. У разі ж «контрольованої» приватизації без реальної конкуренції існує ризик суспільного резонансу й юридичних спорів, які знову можуть ускладнити відновлення підприємства.