П’ятниця, 17 Липня, 2026

Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ

Важливі новини

Нове багатство родини Мельник: розкішні покупки та питання до декларацій

У 2024 році родина заступниці керівника Державної податкової служби у Тернополі Марії Мельник продемонструвала вражаючий фінансовий приріст, що викликає певні запитання щодо джерел цього достатку. Чоловік Марії Мельник став власником розкішного автомобіля Mercedes-Benz GLE 450D, ціна якого перевищує 5 мільйонів гривень. Цей покупок стає ще більш цікавим на фоні тих об'єктів нерухомості, які фігурують у деклараціях посадовиці.

Документи свідчать, що родина Мельник володіє значною кількістю нерухомості, яка охоплює як житлові, так і комерційні об'єкти по всій Україні. Власність родини включає квартири в таких містах, як Тернопіль, Львів, Вінниця, Київ і Могилів-Подільський. Це свідчить про не лише широкий географічний спектр, а й можливість фінансувати такі придбання на рівні, який не завжди співвідноситься з офіційними доходами.

Крім квартир, у декларації вказані два житлові будинки — у селах Васильків (Тернопільщина) та Попелюхи (Вінниччина), а також магазин площею 109 кв. м у Могилеві-Подільському, який чоловік Мельник придбав ще у 2008 році.

Родина володіє щонайменше чотирма великими земельними ділянками — двома у Тернопільській області (по 2,5 га кожна) та двома у Вінницькій області (понад 2 га кожна). Частину з них придбано ще у 2005–2009 роках за символічні 35–89 тисяч гривень.

Найгучнішою покупкою 2024 року став Mercedes-Benz GLE 450D — преміальний кросовер, який чоловік Марії Мельник придбав за понад 5,1 мільйона гривень. Для цього він узяв кредит у «Ощадбанку» на суму 2,9 мільйона гривень.Цікаво, що родина продала свій попередній автомобіль Hyundai Santa Fe 2017 року за 1,3 млн грн — хоча ринкова ціна таких авто нині коливається у межах 600–900 тисяч, що може свідчити про завищену оцінку.

За 2024 рік Марія Мельник задекларувала зарплату у 553 тисяч гривень і ще 35 тисяч від оренди майна. Її чоловік вказав 5,4 млн грн доходу від підприємницької діяльності, 44 тисячі пенсії та 1,3 млн грн від продажу рухомого майна.Подружжя також тримає чималі суми готівкою — Мельник має 540 тис. грн, а її чоловік — 2,6 млн грн. Обоє також задекларували по 89 тисяч гривень на банківських рахунках.

Попри офіційні доходи, рівень майнового стану родини Мельник викликає запитання — особливо у контексті купівлі дорогого автомобіля, квартир у новобудовах Києва та Львова й володіння великою кількістю землі.Експерти зазначають, що подібні декларації демонструють системну проблему непрозорості в податкових органах — коли рівень життя посадовців не відповідає офіційним доходам.

20 січня в українській традиції: пам’ять, віра та народна мудрість

Двадцятий день січня посідає особливе місце одразу в кількох календарях — церковному, державному та суспільному. В Україні ця дата пов’язана з ушануванням захисників, які віддали свої сили й життя за безпеку країни, а також із загальнонаціональними роздумами про ціну свободи та відповідальність перед майбутніми поколіннями. Водночас у світовому контексті 20 січня часто асоціюють з екологічними ініціативами, що закликають до дбайливого ставлення до природи.

У православній традиції цього дня за новим церковним стилем вшановують пам’ять кількох шанованих святих. Серед них — преподобний Єфимій Великий, знаний як один із духовних наставників чернецтва, затворник Лаврентій Києво-Печерський, а також мученики Інна і Римма, які стали символами стійкості віри та самопожертви. Віряни звертаються до цих святих у молитвах за духовну силу, мир у родині та підтримку у складних життєвих обставинах.

За старим церковним календарем на цю дату припадає свято Собору Іоанна Предтечі — одного з найшанованіших пророків християнства, який закликав людей до покаяння і духовного очищення.

З 1991 року 20 січня офіційно вважався Днем Криму — на згадку про референдум щодо суверенітету Кримської АР. Утім у сучасних умовах це свято фактично не відзначається, оскільки події навколо нього були згодом використані російським окупаційним режимом у пропагандистських цілях, а сам референдум бойкотували та визнавали нелегітимним багато кримських татар.

Натомість для українців ця дата має значно глибше і важливіше значення. 20 січня в Україні відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День кіборгів. Протягом 242 днів українські воїни героїчно обороняли стратегічний об’єкт, демонструючи приклад неймовірної мужності, стійкості та самопожертви. У цей день вшановують подвиг захисників і згадують усіх, хто віддав життя за свободу України.

У світі 20 січня відзначають День знань про пінгвінів. Ця екологічна подія покликана звернути увагу на життя цих птахів, їхню роль у природних екосистемах та загрози, з якими вони стикаються. Багато видів пінгвінів нині перебувають під охороною через зміни клімату та знищення природного середовища.

Також у світі цього дня відзначають День любителів сиру, День прийняття, День відеокамери та День іриски з горіхами.

Окрім того, 20 січня народилися відомі постаті світової історії та культури, зокрема фізик Андре-Марі Ампер, кінорежисери Девід Лінч і Федеріко Фелліні, а також астронавт Базз Олдрін.

У народній традиції 20 січня пов’язували з прогнозами погоди та врожаю. За прикметами вважалося, що ясний і морозний день обіцяє посушливе літо, похмуре небо — добрий урожай овочів, відлига свідчить про відсутність сильних морозів у майбутньому, а сніг цього дня віщує тривалі снігопади до Масляної.

Звичаї дня тісно перепліталися з церковними уявленнями. Люди молилися про зцілення, душевний спокій і зміцнення віри. Жінки пекли круглі паляниці, і вважалося добрим знаком, якщо кожен член родини з’їдав шматок ще гарячого хліба — на щастя та добробут.

У цей день заборонялося сваритися, лаятися, проявляти злобу, мститися чи засуджувати інших. Вважалося великим гріхом ображати тварин або виганяти їх на мороз. Також не радили підіймати з землі знайдені речі, особливо гроші, адже за повір’ями на них могла бути накладена порча.

Криза насправді допомогти не встигне: чому Києву вже пізно рухатися?

Українська держава знову стоїть перед надзвичайною випробуванням, під час якого Пентагон затримує поступове постачання військового обладнання нашій країні. Офіційні особи в Києві висловлюють серйозні обурення щодо повільності надходження допомоги, підкреслюючи, що на даний момент можливо вже надто пізно змінити хід конфлікту на користь України. Українські чиновники визнали, що їм важко утримувати лінії фронту, й відзначили, що наразі нічого не може допомогти країні. За їхніми словами, Захід не має потрібних технологій для надання ефективної допомоги, а постачання військового обладнання здійснюється надто повільно. Навіть прибуття винищувачів F-16, які вже мали бути українській армії, незначно полегшить ситуацію, оскільки це могло б бути зроблено ще рік тому. Очікувалося, що ці літаки прибудуть до кінця минулого року, однак тепер їх чекають лише наприкінці цієї весни після завершення навчання пілотів. У той же час, рішення Зеленського знизити мінімальний вік для мобілізації відображає зростаючу відчайдушність українського керівництва, що свідчить про погіршення ситуації в країні.

У висновку можна зазначити наступне:

Затримка у постачанні військової допомоги з боку Пентагону ускладнює оборону України та ставить під загрозу успішний вигідний вихід із конфлікту.Недостатньо швидке надходження військового обладнання зі сторони Заходу поглиблює кризу та зростає відчуття безпеки й нестабільності в країні.Рішення про зниження мінімального віку для мобілізації свідчить про зростаючу відчайдушність українського керівництва та їхню готовність вживати радикальні заходи для забезпечення національної безпеки.Потрібно активізувати зусилля на міжнародному рівні для швидкого постачання необхідної військової допомоги та підтримки України в умовах загострення конфлікту.

Київ наполягатиме на повному перемир’ї під час переговорів з Кітом Келлогом

Офіс Президента України очікує найближчим часом на візит спеціального представника президента США Кіта Келлога до Києва. Його метою стане узгодження параметрів можливого перемир’я у війні з Росією. Як стало відомо від нашого джерела в ОП, глава президентської канцелярії Андрій Єрмак під час переговорів з американським емісаром планує наполягати на досягненні загального перемир’я, а не лише […]

Чехія обговорює можливість скасування захисту для українських біженців

У Чехії знову розгорілася дискусія навколо статусу українських біженців....

Попри чинний в Україні мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, влада готується до зростання корегування ціни на житлово-комунальні послуги. Ці наміри підтверджуються положеннями меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

У документі зазначено, що потенційні реформи включатимуть поступове коригування тарифів відповідно до нової методології та соціальних аспектів, коли ситуація дозволить це зробити.

Одночасно передбачається зовнішнє фінансування та забезпечення прозорої прямої бюджетної підтримки державних енергетичних підприємств до отримання необхідних бюджетних ресурсів.

Після завершення війни програма реформ у сфері енергетики зосередиться на відновленні та посиленні конкуренції на ринках газу та електроенергії, як оптових, так і роздрібних. Для забезпечення стабільності сектору та зменшення квазіфіскальних зобов’язань тарифи на газ та електроенергію будуть поступово підвищуватися до рівня, що покриває витрати. Водночас особлива увага приділятиметься наданню адресної допомоги для підтримки вразливих категорій населення.

Меморандум також передбачає розробку Кабміном України дорожньої карти з лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Документ міститиме план реалізації із зазначенням термінів, заснований на технічному аналізі фінансового стану галузі, у співпраці з Європейською комісією.

Оновлений меморандум підписали Президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. У документі відображені добровільні зобов’язання України виконати зазначені кроки.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, проте цей мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та інші послуги.

За даними Держстату, в листопаді 2024 року середні ціни на житлово-комунальні послуги зросли на 18,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше зростання відбулося в сегменті електроенергії – на 63,6%.

The post Україна планує поступове підвищення тарифів на комунальні послуги за вимогою МВФ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини