Україна скасувала статус “обмежено придатний до військової служби”

Система переправлення ухилянтів через кордони України здебільшого залежить від співробітників Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою в ході розслідування кримінальних справ, які веде Служба безпеки України. На жаль, існує велика кількість випадків, коли відомі особи, які уникають від відповідальності перед законом, використовують цю мережу для незаконного перетину кордону. Однак урядові органи активно працюють над підсиленням контролю та запобіганням подібних порушень законодавства.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Володимир Литвин народився на Житомирщині 1956 року, зараз йому 68 років. Він із початку 2000-х був в українській політиці, ставав народним депутатом чотирьох скликань. Також він двічі обіймав посаду спікера Верховної Ради — з травня 2002 по травень 2006 року і з грудня 2008 по грудень 2012 року. Крім того, Литвин кілька разів балотувався у президенти України, але так і не був обраний.

16 січня 2014 року Володимир Литвин був серед тих, хто проголосував за “диктаторські закони”, проте пізніше просив вважати свій голос недійсним. Потім він підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України, а також підтримав Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень.

Литвин відомий своїми скандальними заявами про відносини з Росією та Євросоюзом. У вересні 2016 року ЗМІ опублікували так звані “думки вголос” Литвина. Тоді він заявив, що “від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що їх розірвали з Росією, багато втрачаємо”. Також він сказав: “Я думаю, що тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам”.

2021 року Володимир Литвин, який відомий і своєю науковою діяльністю та є професором, був кандидатом на виборах ректора до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проте не отримав потрібної підтримки та програв ці вибори.

Зараз у його профілі у Facebook зазначено, що він працює у Національній академії наук України. А на своїй сторінці у цій соцмережі Володимир Литвин публікує свої наукові статті та монографії. Також відомо, що він випустив книгу “Незасвоєні уроки: 1917-1991”, яку продає у тому числі й через соцмережі.

Судячи з його публікацій у соцмережі, Володимир Литвин часто буває на малій батьківщині — на Житомирщині. Він проводить зустрічі з педагогами та учнями місцевих шкіл. Було навіть, що привіз для однієї зі шкіл навчальну зброю для занять із військової підготовки.

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.