Україна створює власні системи проти гіперзвукових ракет “Кинджал” і “Циркон”

Олександр Сирський, недавно призначений головнокомандувачем Збройних сил України (ЗСУ), вже висловив свою першу заяву, у якій визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив, що перед Україною стоять нові виклики, і лише постійне удосконалення методів ведення бойових дій дозволить досягти успіху. Сирський акцентував увагу на необхідності постійного розвитку і адаптації стратегій та тактик до змін на полі бою, а також на чіткому плануванні дій органів військового управління та раціональному розподілі ресурсів. Важливим чинником для успішної реалізації військових завдань Сирський вважає кваліфікацію особового складу. Він також підкреслив, що постійне удосконалення засобів і методів ведення бойових дій є ключем до успіху, а надійний тил — важливою складовою загального успіху у війні. Призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ після звільнення з посади Валерія Залужного, Сирський вже показує свою визначеність та готовність до викликів, які стоять перед українською армією.

У висновку можна зазначити, що призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський вже висловив свою першу заяву, де визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив важливість постійного удосконалення методів ведення бойових дій, а також необхідність розвитку та адаптації стратегій і тактик у зв'язку зі змінами на полі бою. Особливу увагу головнокомандувач ЗСУ приділив кваліфікації особового складу та необхідності надійного тила для загального успіху у війні. Призначення Сирського стало об'єктом гучних обговорень, але він вже виявляє свою готовність до важливих викликів, що стоять перед Збройними силами України.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.