Україна та США можуть вже сьогодні підписати угоду про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У 2023-2024 роках ПАТ «Центренерго» уклало кілька договорів на поставку вугілля з компаніями ТОВ «Енерго Ресурс Груп», ТОВ «Вугільна Компанія Оптенерготорг», і ТОВ «Глобал Софт Україна». Усі угоди передбачали постачання вугілля з базовою ціною 5076 грн за тонну з урахуванням ПДВ. Однак слідство встановило, що замість якісного вугілля постачали продукцію невідомого походження без належної перевірки.

Виручені кошти перераховувалися на рахунки підставних фірм, знімалися готівкою і розподілялися між учасниками схеми. Наприклад, компанія «Енерго Ресурс Груп» закуповувала вугілля у фірм, які займалися зовсім іншими видами діяльності, зокрема, торгівлею автомобілями.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами підрядників «Центренерго» впродовж 2023-2024 років використовуються реквізити фіктивних підприємств як передоплати за вугілля з метою їхнього подальшого переведення в готівку, штучного створення первинних бухгалтерських документів.

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

Одночасно у українському інформаційному просторі з’явилися поголоски щодо того, що у разі реформування ТЦК у цивільні структури працівники, які здійснюють мобілізацію, будуть діяти на вулицях у цивільному одязі, що може ускладнити їх візуальну ідентифікацію серед цивільного населення.

Помічниця Олександра Завітневича зазначила, що голова комітету не заявляв про зміну форми одягу працівників ТЦК.

Нагадаємо, що згідно з наказом Міністерства оборони України № 606 від 20 листопада 2017 року, право носити військову форму одягу мають військовослужбовці, військовозобов’язані під час зборів, резервісти, курсанти та ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу на момент звільнення.

Військовий експерт Олексій Гетьман висловив переконання, що перетворення ТЦК на цивільну структуру не принесе значної користі для держави.

“Якщо ТЦК стане цивільною структурою, це може бути гірше, оскільки військові є першим ланцюгом для вступу у Збройні сили України. Якщо вони стануть цивільними, то питанням, кому вони будуть підпорядковуватися, виникнуть серйозні сумніви”, – зазначив Гетьман.

Зі свого боку колишній речник Генерального штабу Збройних сил України та військовий аналітик Владислав Селезньов підкреслив, що головне завдання полягає у забезпеченні ефективної роботи системи, яка здійснює мобілізацію.