Україна веде переговори про реструктуризацію боргу на $20 млрд

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав перед світовою громадськістю фактичний звіт, що налічує понад 250 сторінок, з вичерпними доказами про напади на УПЦ, на її святині та служителів, зазначивши це у власному відеозверненні. Він знову закликав уряд України до об'єктивності та відмови від подальшого розгляду законопроекту 8371, який направлений на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. "Напади на віруючих у період війни, їх прогнання зі святих місць, а також заборона доступу до них є абсолютно неприйнятними. Зупиніть цю поділ населення, не заохочуйте братів проти братів", – наголосив Амстердам.

Також він заявив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та повністю відкидає ідеологію "русского мира". "Наша церква будує божий мир, а не "русский мир". І митрополит Київський Онуфрій вже заявив це публічно. УПЦ повністю асоціює себе з Україною та її захистом від першого дня російської агресії", – привів він слова УПЦ.

Також, Амстердам виступив з закликом до підтримки України з боку Сполучених Штатів. "Для мене особисто важлива підтримка України, адже це критично важливо не лише для самої України, але і для Америки. Як можна покладатися на обіцянки США після Кабула і тепер, після Києва?", – запитав Амстердам у своєму повідомленні у соцмережі Х.

У вищезгаданій статті Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав ряд важливих тез щодо ситуації навколо церковних нападів та законопроекту 8371. Він наголосив на необхідності об'єктивного підходу влади України до цієї проблеми та відмови від розгляду законопроекту, який може призвести до подальшого поділу суспільства та загострення конфлікту. Крім того, він підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та її зв'язок з державою Україною, а також закликав до підтримки України з боку міжнародної спільноти, зокрема зі сторони США. Його висловлені позиції свідчать про необхідність захисту релігійних свобод та підтримки суверенітету України у контексті гострої політичної та соціальної ситуації.

Національний банк України у своєму останньому макроекономічному та монетарному огляді звернув увагу на важливу тенденцію на ринку праці. Згідно з дослідженням, українські підприємства продовжують зіштовхуватися з проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили, що призводить до помітного зростання заробітних плат у приватному секторі.

За даними огляду, разом із збільшенням соціальних виплат і мінімальним рівнем інфляції, цей тренд сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення. У червні кількість нових вакансій на сайтах з пошуку роботи практично залишилася незмінною, не дивлячись на зазвичай сезонне зростання, пов’язаного з початком жнив.

Українські підприємства продовжують стикатися з недостатнім обсягом робочої сили, що призводить до зростання заробітних плат у приватному секторі. Це відзначено в останньому макроекономічному та монетарному огляді Національного банку.

Опитування серед бізнес-спільноти відобразило зниження економічної активності, що спричинило зменшення кількості робочих місць порівняно з травнем. Проте деякі професії, зокрема у сферах охорони, будівництва та робітників спеціальностей, продемонстрували стійке збільшення числа вакансій.

Кількість шукачів роботи, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла, що переважно відображало вплив сезонності.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у спробах маніпулювати під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, під особисте зобов'язання. Інформацію про це поширив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Підглядаючи за трансляцією засідання, стало відомо, що прокурор, з невідомих причин, був відсутній. Суд повернув справу проти Лієва до Національної поліції, так як Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підозри у розкраданні, про що повідомив суддя Ярослав Шкодін. Екс-керівник Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без заходів запобігання. Про це інформував його адвокат Кульчицький. Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень 12 лютого, проте через місяць його відпустили додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін його утримання в заключенні завершився 8 квітня. Це означає, що він залишився без заходу запобіжного характеру, пояснив адвокат. 17 квітня ВАКС знову розглянув клопотання щодо зміни заходу запобіжного характеру, але за згодою обвинувачення його залишили без розгляду.

Загальний висновок щодо статті про експосадовця Міноборони Олександра Лієва вказує на складність та неоднозначність правозастосування в ситуаціях корупційних діянь. Рішення суду щодо звільнення Лієва під особисте зобов'язання свідчить про нестабільність у впровадженні ефективних запобіжних заходів у випадках серйозних корупційних злочинів. Також варто відзначити неефективність роботи правоохоронних органів, які не змогли представити достатні докази для підозри у розкраданні. Відсутність прокурора під час засідання суду також викликає певні сумніви щодо об'єктивності судового процесу. Усі ці фактори підкреслюють важливість подальшого розгляду та удосконалення механізмів протидії корупції та забезпечення правосуддя в Україні.

Співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) проводили на фабриці слідчі дії, природа яких наразі не розголошується. Однак, під час цих заходів ситуація несподівано загострилася.

Цей випадок нагадує інцидент у Дніпрі, де охорона народного депутата Миколи Тищенка побила ветерана російсько-української війни. За словами осіб, обізнаних із ситуацією на фабриці, нападники належали до групи, пов’язаної з Григорієм Козловським. Журналістське розслідування RIVNE ONLINE зазначає, що у 2021 році “Винниківська тютюнова фабрика” була відповідальна за виробництво 61% нелегальної тютюнової продукції на ринку України.

Розслідування також звернуло увагу на діяльність громадської організації “Життя”, яка, за твердженнями журналістів, використовується виробниками контрафактних цигарок для законотворчих маніпуляцій та тиску на легальних конкурентів. Офіційний сайт ГО “Життя” не містить інформації про цей інцидент, хоча подія є однією з найбільш резонансних у сфері боротьби з контрабандою тютюну.

Андрій Скіпальський, відомий своєю критикою боротьби з контрабандою цигарок, також не коментував цей інцидент. Відсутність реакції з боку головних антитютюнових активістів країни, таких як Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Життя”, лише підтверджує підозри журналістів щодо зв’язків між активістами та виробниками нелегальної продукції.